Екологія водойм на Черкащині: Вільшанка — річка без течії

Екологія водойм на Черкащині: Вільшанка — річка без течії

Екологія водойм на Черкащині: Вільшанка — річка без течії Програма "Народжені рікою"

Суспільне разом з учасниками проєкту "Народжені рікою" здійснили експедицію річками Черкащини, щоб знати більше про їхню історію та сучасний стан. Четверта річка — Вільшанка.

Раніше річка Вільшанка протікала на території Звенигородського та Городищенського районів на Черкащині. За селом Старосілля повертала ліворуч, губилася в болотах і впадала в річку Рось. Так тривало до осушувальних робіт, які провели на цих заболочених землях після того, як у 1819 році граф Воронцов став власником Мошно-Городищенського маєтку. Тоді людська рука спрямувала Вільшанку впадати не в Рось, а в Дніпро. А в Мошнах з'явилася замість канави справжня річка.

Екологія водойм на Черкащині: ВільшанкаПрограма "Народжені рікою"

Уже в 50-х роках 19 століття Вільшанкою до Дніпра курсували перші пароплави, які перевозили цукор і борошно. Водночас річкою сплавляли деревину. Вона стала інфраструктурною артерією і була такою до появи дамб Кременчуцького водосховища. Хоча і тут не все просто. Рівень вод Дніпра набагато вищий від рівня Вільшанки. І особливо навесні мальовничі Мошни потерпали від повеней. Тож частково дамба стала інструментом усунення цієї проблеми.

Читайте також: Екологія водойм на Черкащині: Тясмин — річка, що тече по колу

Екологія водойм на Черкащині: ВільшанкаПрограма "Народжені рікою"

Місцевий житель міста Городище Володимир Лелека пригадує, якою колись річка:

"Вільшанка колись давала життя людям. Були луки, були верби, були садки хороші. А зараз, коли зробили цю греблю, оце все пропало! Все пропало! Ні луків немає, нічого! Тут кожна людина мала корову. Побудували плотину десь у п’ятдесят восьмому, п’ятдесят дев’ятому роках. Це для цукрового заводу будували. Там помпи стояли великі. Якщо води забирали багато, то не встигала Вільшанка віддавати землям. Тут шістдесят гектарів землі відвели цукрового заводу".

За словами працівника земельного відділу Мліївської ОТГ Юрія Горідька, процес меліорації земель призначався для збільшення сільгосп угідь:

"В сімдесятих роках була провели меліорацію, викопали канали й змінили річище. Зробили це для того, щоб можна було використовувати заплаву у господарчих цілях. Тут було просто болото: осушили ці болота. При проведенні цих робіт почала в людей пропадати вода в криницях, тому що підґрунтовий рівень води опустився, і для того були побудовані ці шлюзи, щоб підтримувати рівень води в річці. Потім все нормально функціонувало: і криниці були повні, і достатньо води було".

Екологія водойм на Черкащині: ВільшанкаПрограма "Народжені рікою"

Однак усі ці процеси меліорації, абсолютно змінили режим, і тому джерельний стік у багатьох річках, в тому числі й у Вільшанці, суттєво зменшився. Як наслідок – це обміління річки, пояснив черкаський еколог Олександр Спрягало.

"Насправді все взаємопов’язане. Шлюзи – це фактично ворота, через які можна пропустити якусь регульовану кількість води, забезпечуючи, в тому числі і рівень підґрунтових вод. Звичайно, що в нинішньому стані річки, в її активному зарегулюванні шлюзи – це якийсь вихід із ситуації. Звичайно, що це «гасіння пожежі», яку створила людина", – додав еколог.

За словами працівника земельного відділу Мліївської ОТГ Юря Горідька нині шлюзи не виконують своєї функції, тож і вода в криницях у людей знову зникла:

"Вони вже фізично втомлені, скажемо так. Як зламався той наш останній п’ятий шлюз, води в річці немає – і одразу в людей попропадала в криницях".

За словами Олександра Спрягайла, проблеми нині створює те, що річку колись перегородили:

"Перегороджена річка. Це призводить до того, що вище греблі рівень вологи зростає, нижче цієї греблі — брак вологи. Тому втручання у роботу річки призводить до того, що вона не розливається вже. Води стає менше внизу, відповідно, ті угруповання, які були там сотні чи тисячі років у цьому місці, вони уже не актуальні. Вони там не можуть бути. Бо багато видів просто звідти зникає".

Екологія водойм на Черкащині: ВільшанкаПрограма "Народжені рікою"

У часи Радянського Союзу ніхто ніколи не дбав про екологію, зауважив засновник товариства "Еколог" та заказника "Заріччя" Олександр Москаленко:

"У Союзі ніхто ніколи не ставив питання про екологію, не я його ніде не чув ні на якому рівні, там про якусь екологію".

Товстолоб, білий амур і судак - саме ці види риб вдалося повернути у став, що є частиною природного заказника "Заріччя" на річці Вільшанка. Так шість років тому, завдяки коштам канадського гранту, який виграв місцевий активіст Олександр Москаленко, тут розчистили річище, повернули широке дзеркало водному плесу й зарибнили став. Тож тепер "Заріччя" – це бажаний кооператив для дачі чи риболовлі. Однак і потрапити сюди не просто: засновники пильно стежать за тим, хто прийшов, хто пішов, хто вносить членські внески та скільки риби наловив.

"Річка Вільшанка ввійшла в перелік трьохсот річок, малих, України, які занепадають. Бездумне радянське керівництво привело до того, що ця річка стала занепадати. Від цукрового заводу до даного місця стоїть шість дамб. Друге: всі береги були порозорювані й знищені. Береги – це легені будь-якої річки. І на берегах річки почали виривати приватні копанки. Це теж мало негативний ефект. Ніхто за тридцять років практично не займався озелененням. Ще берега засмічені. Як результат – вона сильно обміліла. Тоді річка була глибока, десь за два метри глибина річки була", – розповів Олександр Москаленко.

Екологія водойм на Черкащині: ВільшанкаПрограма "Народжені рікою"

За словами директора центру дитячої та юнацької творчості Мошнівської сільської ради Миколи Якименка нині ріка замулюється через те, що немає протоку в Дніпро:

"Зараз вона, звичайно, замулюється, тому що немає протоку води в Дніпро. Рівнини рік, особливо в низинних частинах, візьміть і Рось чи Росаву, – береги плоскі. А в нас береги високі. Це насипні береги, це та земля, яка висипалася, коли річку копали. Ну, звичайно, що ця земля потихеньку назад же ж вертається в річку. Раніше тут купалися по всій довжині. Зараз у нас тільки в кількох місцях можна там купатися", – розповів Микола Якименко.

Читайте також: Як пов'язаний "зелений" тариф із щорічною загибеллю риби у річці Рось на Черкащині – розслідування

Олександр Москаленко розчистив та спробував врятувати річку:

"Я його зробив за дев'ять місяців. Це один із рекордів в Україні. Ви зараз бачите плесо, а тоді плеса не було, була отака смужка, де позначалось річище. Все було зарощене. Те, що нам вдалося зробити – це відновити дзеркало. Ми запустили сюди білого амура і товстолоба. Через шістдесят років повернули судака".

За словами працівника земельного відділу Мліївської ОТГ Юрія Горідька, нині для відновлення і підтримання стану річки потрібна бути програма фінансування:

"Заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Вільшанка у селі Мліїв. Конкретно на цю програму у державному бюджеті повинно бути закладено вісім мільйонів гривень. І співфінансування із місцевою громадою – два мільйони. На двадцять перший, двадцять другий роки. Ну, поки що ніяких зрушень у цьому напрямку немає", – додав Юрій Горідько.

За матеріалами проєкту "Народжені рікою", що створений у межах програми "Створюй з Суспільним" на замовлення Черкаської регіональної дирекції АТ "НСТУ".

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Що відомо

«Створюй із Суспільним» — це відкритий відбір творчих проєктів для трансляції на регіональних телеканалах Суспільного.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди