Як пов'язаний "зелений" тариф із щорічною загибеллю риби у річці Рось на Черкащині – розслідування

Як пов'язаний "зелений" тариф із щорічною загибеллю риби у річці Рось на Черкащині – розслідування

Ексклюзивно
Як пов'язаний "зелений" тариф із щорічною загибеллю риби у річці Рось на Черкащині – розслідування Колаж Суспільне Черкаси

У річці Рось на Черкащині щорічно фіксують мор риби. За словами екологів, – через брак кисню, який фіксують у місці роботи Стеблівської гідроелектростанції, збудованої ще 1951 року. Із 2009 року підприємство, що експлуатує ГЕС, працює за "зеленим" тарифом. Одна з умов надання якого – екологічність виробництва.

Про стан річки, мор риби та "зелені" заробітки – у розслідуванні команди "Лакмус".

Частину узбережжя Росі у селі Яблунівка на Черкащині місцеві називають “дачі”. Щоліта туди на риболовлю приїздить Віктор Цимбал. Згадує, що за його дитинства вода в річці була настільки прозорою та чистою, що вони з друзями її навіть пили. Чого не скажеш про сьогодення. На початку серпня узбережжя встелило мертвою рибою.

"Ми виходимо сюди на кладку і спостерігаємо таку картину: на поверхні води плівка брудна і риба плаває догори пузом, багато дохлої риби, а також чимало риби, яка випливає на поверхню, щоб вдихнути повітря", – розповів пан Віктор.

Спеціалісти Черкаського рибоохоронного патруля в один із днів цьогорічної (2021 – ред.) задухи нарахували замореними 556 особин окуня. За словами начальника Черкаського управління Держекоінспекції Олександра Познякова, насамперед, причина мору риби – у браку кисню.

"Як ми більше розуміємо, що гине влітку саме внаслідок зменшення розчиненого кисню у воді? Ми бачимо, що гине саме хижак: щука, судак, решта – вони чутливі до втрати кисню. Коли ми бачимо, що гине і хижак: і окунь, і плоскирка, і лящ, всі види риб, – тоді це свідчить, що тут є якісь перевищення по речовинах", – пояснив Олександр Позняков.

Саме спеціалісти Держекоінспекції проводять аналізи для з’ясування причин задухи. Насамперед, вони здійснюють замір розчиненого кисню у воді. У випадку з цією частиною Росі її розділяли на три ділянки: вище Стеблівської ГЕС, нижче і трохи далі – в селі Яблунівка, де й стався мор риби.

"Але саме на цій ділянці, у Яблунівці, коли ми її проміряли повністю, ми отримали показники 1,7, перед самою ГЕС – 1,1, а в місці забору, наприклад, 0,5, при тому, що норма – 4 мг/літр кубічний. І ми розуміємо, що на цій ділянці відбулося різке пониження кисню", – пояснив екоінспектор.

Як пов'язаний "зелений" тариф із щорічною загибеллю риби у річці Рось на Черкащині – розслідуванняПрограма-розслідування "Лакмус"

Загибель риби у річці Рось на Черкащині

Читайте також: Битва за землю: у Черкасах атовці роками стоять у черзі

Чому так трапляється і що це значить? На річку Рось, як і на інші притоки Дніпра, впливає низка забруднювальних факторів. Однак різке зниження рівня кисню фіксують саме в цій частині: вище і нижче Стеблівської ГЕС.

Будь-яка електростанція працює та генерує електроенергію завдяки різниці рівня води, пропускаючи її через свої турбіни. Стеблівська – не виняток. За високих температур влітку вище греблі Стеблівської ГЕС спостерігають явище “термоклину”. Через життєдіяльність синьо-зелених водоростей відбувається перенасичення киснем верхнього шару річки. Водночас, коли вони відмирають і опускаються на дно, їхнє гниття “витягує” кисень із нижньої частини води. Через технічні особливості турбін Стеблівської ГЕС саме таку збіднілу киснем, так звану, “мертву” воду вона скидає нижче за течією.

Ці явища і є причиною раптового зниження рівня кисню у воді на ділянках під ГЕС, переконаний екодіяч, виконавчий директор БФ “Сейв Рось” Олег Собченко:

"Я би сказав, це може бути 100-200 тонн одночасно у воді синьо-зелених водоростей, які накопичуються в цій пригреблевій ділянці, тому що якась невелика течія в цей бік є. І вниз потрапляє тільки у вигляді решток мертвих цих водоростей. Саме це труїть нашу Рось на цій ділянці, а не якісь міфічні скиди. Тобто скиди в таких обсягах, щоб забруднити таку кількість води, фактично неможливі. Нема кому робити на цьому відтинку ГЕС такі скиди", – зауважив Собченко.

Два роки тому Олег заснував благодійний фонд “Сейв Рось”. Діяльність організації спрямована, насамперед, на дослідження причин мору риби і шляхів покращення стану річки. На основі праць науковців за різні роки також сформулювали кілька варіантів розв’язання ситуації. Перший – встановлення мінітурбін, які б скидали і поверхневу воду. Його детально розписав Інститут гідробіології Національної академії наук у 2019 році. Другий – ще 2009 року запропонували працівники Університету Шевченка. Йдеться про зупинку роботи турбіни Стеблівської ГЕС на період високих температур.

"І це їх найбільше бентежить, адже вони перестають заробляти. Тобто питання стоїть так: або ви зупиняєте турбіни і в нас перестає гинути риба, або ви продовжуєте працювати турбінами – і в нас гине риба далі", – розповів екоактивіст.

Після цьогорічного мору риби терміново зібралася робоча група, до складу якої увійшли посадовці Держекоінспекції та Регіонального офісу водних ресурсів, керівництво місцевих ОТГ та заступник голови ОДА. Наслідком наради стали два рішення місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Корсунська, у межах якої і трапився мор, вимагає Стеблівську ГЕС, тобто підприємство “Новосвіт”, зупинити роботу турбіни у серпні-вересні.

Читайте також: Битва за землю: у Черкасах атовці роками стоять у черзі

В. о. міського голови Корсунь-Шевченківського Віталій Мацюк, коментує так:

"Турбіну взагалі треба заборонити однозначно. Тому що саме турбіна дає “мертву” воду. В цей період взагалі турбіну потрібно зупиняти. Тільки верхом пускати воду, насичену киснем. Це однозначно. Був керівник “Новосвіту”, ми його просили, листи направляли для того, щоб вони зупиняли. Ми взагалі направили листи і в районну раду, і в РДА, в обласну раду

Як пов'язаний "зелений" тариф із щорічною загибеллю риби у річці Рось на Черкащині – розслідуванняПрограма-розслідування "Лакмус"

Натомість Стеблівська комісія ТЕБ та НС бачить вирішення ситуації інакше. Вони рекомендують приватнику пропускати більше води через підняття щита. Щоправда, про ці плани дізналися від їхніх сусідів із Корсуня. Голова Стеблівської ОТГ не виходив на зв’язок. Водночас, його заступник Олександр Баб’як більш м’яке щодо діяльності “Новосвіту” рішення пояснює просто:

" комісія так вирішила. Це ж не вирішував я одноосібно. Ви ж зрозуміли".

Тоді пан Олександр розповів, що ускладі комісії немає ні представника громадськості, ні науковців, ні екологів. І створював цю комісію голова Стеблівської ОТГ.

Також додав, що його настрахав мор риби чотирирічної давнини. Тоді, згадує Олександр Баб’як, лише вище Стеблівської ГЕС зібрали і вивезли на скотомогильники понад 2 тонни риби. На його переконання, це стало наслідком зупинки турбіни. Інших причин цього явища він для себе не бачить.

"Воно ж накопичується де? До ГЕСу, оці всі цвітіння водоростей, бактерії накопичуються. Я ж не знаю, можна зупинити турбіну, що тоді робити у верхньому басейні? Воно накопичиться у верхньому басейні, куди воно дінеться, скажіть мені? За законами фізики".

У 2018 році трапився донині найбільший мор риби у межах Стеблівської та Корсунської ОТГ. Фахівці нарахували 285 мільйонів гривень збитків, завданих рибному господарству. Свої підрахунки екоінспекція надала правоохоронним органам. За наслідками поліція відкрила кримінальне провадження, розповів начальник Черкаського управління Держекоінспекції Олександр Позняков.

"Якщо беремо ті випадки, які відбуваються на річці Рось в частині загибелі водних живих ресурсів, то ми вже бачимо, що це відбувається неодноразово у нас не один рік. І, в основному, це якраз у літні періоди відбувається. І саме на ділянці між Стеблівською ГЕС і Корсунською ГЕС", – зауважив Позняков.

Минулого року (2020 – ред.) у поліції провадження закрили, знайшовши причину в забрудненні води недоочищеними каналізаційними стоками. До відповідальності нікого не притягнули, адже не знайшли складу злочину, повідомила речниця Нацполіції області Зоя Вовк.

"Було призначено екологічну експертизу, за результатами якої через зміну температурних режимів у застійних водах викликалося цвітіння водоростей, що у свою чергу виділяло сірководень, аміак, який поглинав кисень. Від цього риба гинула і швидко розкладалася, що й погіршило стан водойми", – розповіла Зоя Вовк.

Читайте також: Гроші з асфальту та "золота" плитка: як у Черкасах витрачають бюджетні кошти. Розслідування

Такий стан справ, на думку виконавчого директора благодійного фонду “Сейв Рось” Олега Собченка, пояснює, чому за понад десять років задухи на Росі посадовці водоохоронних організацій не вживали щодо приватника більш жорстких методів, як-то зміна режиму роботи ГЕС.

"У будь-якому випадку це є втручанням у приватну діяльність, законну приватну діяльність якогось підприємства. Усі ці посадовці дуже бояться судових позовів проти себе, якихось збитків на цю тему. Вони не бояться збитків по рибі. За цей замор 2018-го року нікого так і не покарали", – зауважив Собченко.

Як пов'язаний "зелений" тариф із щорічною загибеллю риби у річці Рось на Черкащині – розслідуванняПрограма-розслідування "Лакмус"

Начальник Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось Петро Бабій, зауважив, що загибель риби їхню організацію не турбує:

"Загибель якихось 500 маленьких окунців нас не дуже хвилює. Тим не менше – ми детально розглянемо ситуацію по всьому басейну, у тому числі – і по Корсунь-Шевченківському водосховищу".

Петро Бабій встановлює режими роботи усіх ГЕС на річці Рось. Посаду начальника Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось обіймає він ще з 1997 року.

Коментувати ситуацію з річкою відеозв’язком чиновник відмовляється. Телефоном повідомив, що проблему задухи нижче Стеблівської ГЕС він пов’язує, насамперед, із забрудненням Корсунського водосховища.

За його словами, гарантійний термін роботи водосховища вичерпався 27 років тому:

"Ми рекомендували рішенням міжвідомчої комісії органам місцевого самоврядування провести й зробити проєктно-кошторисну документацію і попросити в Черкаської обласної ради все-таки спрямувати кошти на очистку верхів’я водосховища, що збільшить проточність, водообмін, протяжність течії".

Та під час своєї промови про забруднення річки все ж зізнається: комісія також рекомендувала змінити режим роботи ГЕС і розпочинати її не з 8-ї, а з 13-ї години. Під час нашого візиту до ГЕС такої зміни не помітили – все працювало.

Щоб поспілкуватися із працівниками ГЕС, на територію нас не пустили. На повідомлення, телефонні та дзвінки в месенджері директор черкаської філії “Новосвіту” Ігор Мікрюков не відповів.

В офісі філії, адреса якого зазначена на сайті Мін’юсту, головна бухгалтерка офісного приміщення повідомила, що “Новосвіт” виїхав від них ще у 2004 році. Центральний офіс “Новосвіту” розміщений у Вінниці. Секретарка телефоном розповіла, що керівника на місці немає. Журналісти залишили телефон для зв'язку, однак ніхто не перетелефонував.

Інтерес журналістів та екоактивістів до результатів діяльності Стеблівської ГЕС обумовлений ще й тим, що вона працює за “зеленим” тарифом. Відбудовану ще 1951 року електростанцію підприємство “Новосвіт” експлуатує із 2002-го. За “зеленим” тарифом вони працюють із 2009-го. Нині він становить 11,2 євроценти, або ж більше 3-х гривень за 1 кіловат-годину виробленої енергії. Це вдесятеро більше, аніж отримують звичайні “не зелені” ГЕС.

А це означає, що вони продають вироблену електроенергію за дотаційними цінами. Це зумовлено тим, що виробництво електроенергії є екологічно безпечним та не повинно нести непоправної шкоди природі. Принаймні саме такі принципи закріплені профільним законодавством.

Це апріорі означає, що вони не можуть, за законом, чинити тиск на екосистеми. Інакше би вони не отримали “зеленого” тарифу. Вони в законі – і тому так нахабно поводяться. Вони не йдуть на жодні домовленості чи якісь компроміси 7:50 + 7:55 А чиновники, як би сказати, “підтанцьовують” на цій позиції. І вони говорять про різні розмаїті проєкти, які ніяк не стосуються змін на самій греблі", – зауважив виконавчий директор БФ “Сейв Рось” Олег Собченко.

Деякі ГЕС, усвідомлюючи потенційно не “зелені” наслідки своєї діяльності для довкілля, пов’язані з конструкцією турбін, починають впроваджувати нові технології, як-то Каховська ГЕС. Для покращення якості води у Дніпрі там апробують метод аерації.

Водночас, якими б не були пояснення посадовців про комплексне забруднення Росі, вже менше, ніж за 20 кілометрів вище за течією стан річки і рівень кисню в ній – зовсім інші, розповів Олег Собченко:

"Ми виміряли кисень поверхневий, він абсолютно в нормі, тобто без перенасичення, комфортний для риби, сім з копійками. І поміряли приблизно на двох метрах – результат близько п’яти. Це теж нормальний кисень, як для літа. . Хотілось би, щоб все виглядало хоча б так, як тут. Для цього, звісно, треба, щоб водообмін був скрізь добрий, не лише тут".

Як пов'язаний "зелений" тариф із щорічною загибеллю риби у річці Рось на Черкащині – розслідуванняПрограма-розслідування "Лакмус"

“Зелений” тариф для малих ГЕС встановлює та переглядає нацрегулятор – НКРЕ. За їхньою ж постановою, вони можуть і припинити дію тарифу. Підставою може стати: закінчення терміну дії тарифу в країні, подання недостовірної інформації про свою діяльність, анулювання ліцензії, інші випадки. Але конкретного пункту про шкоду довкіллю чи мертву рибу тут немає. Про це знають всі причетні до “зеленого” бізнесу. Поки екологічність є лише в принципах, а не в нормативно обумовлених підставах для скасування “зеленого” тарифу, малі річки повняться “мертвою” водою.

За матеріалами розслідування "Лакмус", підготовлено на замовлення Черкаської регіональної дирекціі АТ "НСТУ".

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди