Кабмін може відмовитися від фінансування малокомплектних шкіл. Таку заяву на своєму сайті опублікувала Профспілка працівників освіти. Без грошей із вересня цього року планують залишити заклади, у яких навчається менше 30 учнів. У 2021 – школи, де менше 40 учнів, у 2022 – менше 50. На Черкащині нині 157 малокомплектних шкіл. Це 30 відсотків від загальної кількості. Про це Суспільному розповів виконувач обов’язків головного освітянина області Валерій Данилевський.
«Малокомплектною школою» прийнято вважати навчальний заклад, у якому - менше 40 учнів. У такій школі може не бути одного чи кількох класів через те, що немає дітей однакового віку. У початковій ланці таких закладів можуть бути класи-комплекти. Це означає, що в одному класі можуть навчатися, приміром, першокласники і другокласники. Працює з ними один вчитель. Кожній групці почергово викладає свій матеріал.
Також малокомплектними вважають школи, де у класах не більше 5-16 учнів. Найчастіше такі навчальні заклади працюють у сільській місцевості. Міністерка освіти і науки Ганна Новосад в ефірі «Радіо свобода» розповіла, що нині в Україні нараховують близько тисячі малокомплектних шкіл, у половині з них навчається менше 30 дітей.
Скільки малокомплектних шкіл на Черкащині
Зі слів виконувача обов’язків головного освітянина області Валерія Данилевського, на Черкащині 30 відсотків шкіл – малокомплектні. У цифрах – це 157 закладів загальної середньої освіти з 556, які загалом працюють в області. "У 15 школах навчається менше 10 учнів, у 34 – 40 учнів і менше, у 108 – менше 100 учнів. Найбільше малокомплектних шкіл у Жашківському (67%), Тальнівському (65%), Смілянському ( 57%), Драбівському районі ( 48%), Золотоніському (48 %), Маньківському (47%), Чорнобаївському (41%) районах", – говорить Валерій Данилевський.
"У тих районах, де вдало провели освітню реформу (створили опорні школи, гарно продумали освітні округи), малокомплектних шкіл мало. Наприклад, на Уманщині ще у 2016 році ухвалили районну програму розвитку освіти і визначили які заклади у них будуть опорними, у яких знизять ступінь, які підлягають ліквідації. Зараз у них немає малокомплектних шкіл. Є потужні опорні заклади, до яких організували підвіз дітей", – каже Валерій Данилевський.
Додає, що в Золотоніському районі не поспішали ліквідовувати малокомплектні школи.
"Вони чекали поки створять ОТГ. Думали, що громада сама повинна визначити чи всі школи їй потрібні, які вони здатні утримувати, які – ні. Натепер у цьому районі є кілька закладів, де навчаються 15-20 учнів", - додав Валерій Данилевський.
У Яблунівському НВК працює для 36 учнів
Цей заклад відкрили на Канівщині наприкінці 80-х років. Нині його очолює директорка Світлана Корчака. Сюди, каже, прийшла на роботу 20 років тому. Тоді до школи ходили півсотні дітей і стільки ж дошкільнят. Зараз тут 36 школярів і 15 вихованців дитсадка.
"З дітьми працюють 13 педагогів - 10 постійних і три сумісники. Переважно з Канева і сусідніх сіл. Двоє вчителів – місцеві. Незважаючи те, що школа малокомплектна, учні посідають перші місця на районних олімпіадах, беруть участь в обласних", – каже директорка.
У першому класі Яблунівського навчально-виховного комплексу навчаються четверо дітей.Усі вона на індивідуальному навчанні, бо для того, аби сформувати клас потрібно п’ять школярів.
Вчителька Любов Харсекіна розповідає, що працювати з такою кількістю дітей легше, аніж з 30 і більше учнями. Говорить, що навчання у малокомплектних школах має низку переваг і для дітей, і вчителів.
"У нас є все необхідне. І підручники, і обладнання. Я можу багато часу приділяти кожній дитині. Але зараз за програмою нової української школи передбачено багато колективних завдань. Виконувати всі ми не можемо, бо нас мало", – розповіла Любов Харсекіна.
У п’ятому класі школи навчається семеро учнів. Англійську мову для дітей з вересня 2019 викладає вчителька Лариса Манзенко. До цього вона 20 років працювала методисткою у районному відділі освіти та одній зі шкіл Канева. Каже, якість освіти тут не гірша, ніж в місті: "Для такої маленької школи є все. Ноутбук ми використовуємо постійно. У мене є флешка, дуже багато презентацій. Тут за кожного учня все знають. Що він їв вдома, що він робив. Як він вчить завдання. Знають і бабусь, і дідусів. Це от школа-родина".
Зі слів п’ятикласниці Ангеліни Мироненко, вона звикла до вчителів й не хоче їздити в іншу школу, якщо цю закриють: "Нас тут небагато. А там будуть зовсім інші люди, а тут будуть свої рідні друзі".
Такої ж думки й мама двох школярів Тетяна Носенко. Жінка каже, що якщо її дітей возитимуть в іншу школу, вони гірше вчитимуться: "Щоб потрапити в опорну школу, – це треба дуже рано встати. Дитина, яка встане дуже рано, вона буде неготова до занять. Вона буде голодна, тому що вона нормально не поїсть. Навіть, якщо я дам бутерброд з собою в школу, перед уроками його буде просто ніде їсти".
"Питання про закриття Яблунівського навчально-виховного комплексу, нині не стоїть", – розповіла начальниця відділу освіти Канівської об’єднаної громади Надія Голда. "Для нас це звичайно буде складно. Нам багато не вистачає коштів тільки на заробітну плату, а решта грошей наші. А якщо ще й взяти на ОТГ зарплату, то взагалі складно. Хотілося б, щоб все таки на ці школи давалася субвенція", – пояснила вона.
Малокомплектні школи обтяжливі фінансово
На такі заклади витрачають значно більше коштів, аніж звичайні, де кількість учнів понад 200. За словами міністерки освіти Ганни Новосад ( про це вона розповіла «Радіо Свобода» ), за рік у середньому вартість підготовки одного учня в українській школі складає 21 тисячу гривень, у малокомплектній – може сягати 100 тисяч гривень.
"І ця цифра на жаль не говорить, що школа дає кращу якість освіти. Це абсолютно неефективне використання коштів, тому ми маємо працювати над мережею, її оптимізувати і робити так, щоб діти мали доступ до кращих шкіл", – сказала Ганна Новосад.
На Черкащині у 2019 році, зі слів Валерія Данилевського, - найвища вартість освіти одного школяра складала у Драбівському районі, у Коломицькому НВК, - майже 77 тисяч гривень. У Степанівській ЗОШ спрямували майже 70 тисяч гривень. Перервенцівському НВК – 65 тисяч гривень.
Також одна з причин закриття шкіл з низькою кількістю учнів – якість освіти. "Зазвичай, за виключенням поодиноких випадків, – додає Валерій Данилевський, – учні малокомплектних закладів мають невисокі результати ЗНО. Основний ресурс йде на виплату зарплати, навчальні посібники, методичні матеріали. На технічне забезпечення (мультимедійні дошки й інтерактивні засоби навчання) грошей не вистачає. У повнокомплектних, де гарне і якісне забезпечення, діти демонструють значно вищий рівень знань".
Не згодна з цим мама школярки Яблунівського НВК, що на Канівщині, Наталія Шкелебей. Її донька-п'ятикласниця відмінниця й часто їздить на олімпіади. Тому, якістю освіти у закладі, говорить жінка, задоволена.
"Хай один вчитель викладає і три предмети, але він викладає їх достойно. Так, що діти це усвідомлюють і розуміють. Ми не хочемо, щоб школу закривали. Добиратися дітям до іншої школи буде дуже важко. Дороги в нас неякісні. Їм важко буде адаптуватися у іншій школі", – розповіла Наталія Шкелебей.
Зі слів Валерія Данилевського, рішення про закриття школи приймає місцева влада, оскільки у більшості випадків саме вона фінансує діяльність закладу.
"Уже сьогодні держава не фінансує певні заклади, де мала кількість дітей. Є певні обмеження по освітній субвенції. Не фінансуються заклади, де менше п’яти дітей. Тому тут постає питання більше не перед облдержадміністрацією, а перед власниками цих навчальних закладів. Як правило власником є або об’єднана територіальна громада, або район. Тому, що в містах таких малокомплектних шкіл немає", – говорить Валерій Данилевський.
Додає, що зараз Міністерство освіти і науки має таку позицію, що початкова школа має бути розташована максимально близько до дітей - майже в кожному населеному пункті, аби не возити дітей далеко від дому. У віці 6-10 років для них це важко. А от для учні середньої і старшої ланки, де, потрібна якість знань, мають навчатися в потужних опорних закладах. Якщо таких немає у їхньому селі чи місті, місцева влада повинна організувати підвіз дітей до закладу.
Які школи і коли планують залишити без державного фінансування
Профспілка працівників освіти і науки України на своєму сайті опублікувала інформацію, що згідно з проектом постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» за рахунок державної субвенції не здійснюватимуть:
- з 1 вересня 2020 р. – фінансування закладів загальної середньої освіти (крім початкових шкіл, приватних закладів загальної середньої освіти), кількість учнів у яких становить менше 30 осіб
- з 1 вересня 2021 р. – фінансування закладів загальної середньої освіти (крім початкових шкіл, приватних закладів загальної середньої освіти), кількість учнів у яких становить менше 40 осіб
- з 1 вересня 2022 р. – фінансування закладів загальної середньої освіти (крім початкових шкіл, приватних закладів загальної середньої освіти), кількість учнів у яких становить менше 50 осіб.
Не згодні із такими пропозиціями освітяни 26 лютого мітингували біля Міністерства освіти. Позицію установи щодо можливих змін Суспільному прокоментував держсекретар Павло Полянський. "Нещодавно в етері одного із телеканалів міністр вкотре заявила, що таких намірів Міністерство не має, не мало. Та й, власне, міністерство не має повноважень звільняти вчителів й розформовувати малокомплектні школи", – розповів посадовець.
Оптимізація шкільної мережі Черкащини
За інформацією виконувача обов’язків директора департаменту освіти і науки області Валерія Данилевського, за останні п’ять років на Черкащині ліквідували 25 шкіл.
У 2020 році на Черкащині планують ліквідувати одну школу в селі Полудня Монастирищенського району, 55 реорганізують. У чотирьох закладах призупинять навчальний процес:
- двох філіях Комунального опорного закладу «Лисянський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 – гімназія – дошкільний навчальний заклад» ( Дашуківська та Шестеринська)
- Корнилівському НВК Набутівської сільської ради
- Коломицькому НВК Драбівської райради.
Авторка Ольга Гуржій
