Осіння сесія ПАРЄ: з чим українська делегація відправилася у Страсбург

Осіння сесія ПАРЄ: з чим українська делегація відправилася у Страсбург

Ексклюзивно
Осіння сесія ПАРЄ: з чим українська делегація відправилася у Страсбург twitter/ President of Ireland

У Страсбурзі 27 вересня стартувала осіння сесія ПАРЄ. Осіння сесія зосереджена на праві на здорове навколишнє середовище, кліматі та міграції. Крім того, на сесії розглядатимуть ситуацію в Афганістані, наслідки конфлікту між Вірменією та Азербайджаном, питання міграційного тиску на кордонах Литви, Латвії та Польщі з Білоруссю, питання про кіберзлочинність щодо посиленого співробітництва.

Україна подала запит на проведення дебатів про політичні переслідування корінних народів у Криму з боку Росії. Про порядок денний української делегації в ефірі Українського радіо розповідають керівниця постійної делегації Верховної ради у Парламентській Асамблеї Ради Європи Марія Мезенцева та член постійної делегації у ПАРЄ, народний депутат від фракції "Голос" Леся Василенко.

З чим Україна поїхала на останню осінню сесію ПАРЄ

За словами Марії Мезенцевої, для української делегації кожен день в ПАРЄ в кожній із 4-х пленарних сесій в році — день України:

“Не важливо, чи чітко прописане українське питання в порядку денному, чи ні. Наприклад, на вчорашньому першому пункті порядку денного ми намагалися просунути тему кримського питання і повернення нещодавніх затримань членів Меджлісу та їхніх родин. Багато ЗМІ оцінили це як зраду, а для нас це — перемога, попри те, що поточні дебати відбуваються без документів, а просто про “поговорити”. Так було вирішено ще задовго до першого дня робочого понеділка на засіданні бюро, куди входять віцепрезиденти Асамблеї.

Я звернулася до високого керівництва Асамблеї з поясненнями, адже нас такий формат не влаштовував: ми завжди хочемо говорити, навіть якщо немає документа. Мені пояснили на найвищому рівні, що червневий файл, який називався “Про порушення прав кримських татар в Криму” був абсолютно комплексним. На мої аргументи, що файл не містить нещодавніх затримань, які відбулися одразу після Кримської платформи, нам відповіли, що ми повинні були виконати 3 пункти (2 з яких ми вже виконали), а саме від імені делегації, відразу після затримань кримських татар, звернутися до президента Асамблеї, до Комісарки Ради Європи з прав людини та до Генеральної Секретарки, яка на Кримській платформі представляла на найвищому рівні Раду Європи і яка включить кримське питання до свого річного звіту.

Ну і, звісно, ми продовжимо файл, який готували в Ісландії, з приводу порушення прав кримських татар. В червні він повинен бути переглянутим.

Про відбір судді до Європейського суду з прав людини

Марія Мезенцева вважає найважливішим моментом вчорашнього дня на осінній сесії ПАРЄ — відбір судді до Європейського суду з прав людини:

“З 2018 року не було здійснено подачу документів адміністрацією президента на оголошений конкурс по відбору суддів. Конкурс оголошує саме Офіс президента. У 2019 році конкурс оголосили, але не завершили і не фіналізували. В 2020 році нічого не відбувалося. Цьогоріч, після особистого звіту делегації президенту був оголошений конкурс і не було жодних претензій до процесу його проведення. 16 вересня в Парижі Комітет ПАРЄ з відбору суддів прийняв рішення відкинути наш список через певні запитання до певних кандидатів. Ми не вважаємо це рішення справедливим.”

Наскільки доцільним було подавати список суддів, до якого входив депутат від “Слуги Народу” і член ПАРЄ Олександр Мережко

“Ніде не прописано, що чинний політик не має права висувати свою кандидатуру на цю високу посаду. Олександр Мережко, до речі, пройшов декілька етапів інтерв’ю і не тільки в Україні; був затверджений, а вже згодом в Комітеті з’явилися питання. Ми, разом із колегами з інших країн, враховуючи всю складність ситуації, дійшли висновку, що треба змінювати критерії відбору і робити їх чіткішими. Необхідно уникати подвійних трактувань та стандартів”, — пояснила Мезенцева.

Чому українське питання не було подано до порядку денного

“Резолюція про порушення прав кримських татар в Криму приймалася ще влітку, але це була єдина резолюція по Україні за останні 2 роки. Тому є підстави вважати, що актуальні для України питання, які пов’язані з російською збройною агресією зникають з порядку денного. Певною мірою це - природна закономірність, адже Україна вже 8 років знаходиться в стані війни з Росією. На міжнародній арені такі конфлікти класифікується як “заморожені. Звісно, мені хотілося б, щоб для української делегації питання російської агресії проходило червоною ниткою на кожній сесії ПАРЄ доти, доки Росія не почне жити за правилами демократичних держав. Однак, цього не відбувається. Навпаки, проходить політика примирення західноєвропейських країн з Росією. Є підстави вважати, що це відбувається з низки причин, напряму пов’язаних з певними економічними вигодами для себе або своєї країни”, — прокоментувала Леся Василенко.

Яка позиція української делегації стосовно ключових питань, що розглядатимуться в ПАРЄ

“Осіння сесія зосереджена на питаннях екології, клімату та міграції; розглядатимуть ситуацію в Афганістані, наслідки конфліктів між Вірменією та Азербайджаном, питання міграційного тиску на кордонах Литви, Латвії та Польщі з Білоруссю. Звісно, всі ці резолюції Україна підтримувати, адже в їхніх текстах якраз посилюється зауваження щодо захисту відповідних прав мігрантів, екологічних прав населення європейського континенту і зазначаються рекомендації державам-членам Ради Європи приймати відповідні законодавства і втілювати відповідні політики. Це - речі, які стосуються прав і захисту інтересів людини, яка хоче жити в безпеці, економічному зростанні та комфорті, що стосується і громадян України”, — зауважила Леся Василенко.

Що відомо

  • Парламентська асамблея Ради Європи відхилила український список кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини. Комітет провів співбесіду з усіма кандидатами 16 вересня 2021 року і рекомендував Асамблеї відхилити цей список, оскільки не всі кандидати відповідають критеріям для обрання.
  • Парламентська асамблея Ради Європи 23 червня ухвалила резолюцію "Порушення прав людини, скоєні проти кримських татар в Криму".

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди