Під час літніх археологічних експедицій досліджували пам’ятки доби античної колонізації Північного Причорномор’я Нижнього Побужжя, вивчали острів Березань, Вікторівку-1 та інші території. Найцікавіші археологічні знахідки планують передати до фондів Миколаївського обласного краєзнавчого музею, а решта сформує фонди музею історії, центру національно-патріотичного виховання і лабораторії археології Миколаївського національного університету імені Сухомлинського.
Про це в ефірі Українського радіо: Миколаїв розповів методист Миколаївського обласного центру національно-патріотичного виховання Денис Бондаренко.
Пам’ятки доби античної колонізації Північного Причорномор’я Нижнього Побужжя – це перше давньогрецьке місто Борисфен на острові Березань і святилище Вікторівка-1, яке розташоване на правому березі Березанського лиману.
"Щодо підсумків робіт на острові Березань – це відкриття залишків кварталів давнього міста, це відкриття залишків бронзововарного виробництва поблизу з раніше відомим виробництвом гончарної кераміки, це визначні форми архітектурних споруд від початку шостого століття до початку п'ятого століття до н. е. Що стосується розкопок Вікторівки-1 – це відкриття залишків грандіозного культового комплексу 6-5 ст. до н. е., фрагменти посуду, монети, знаряддя праці, кам'яний вівтар, залишки бронзової посудини, нумізматичний матеріал", – розповів Денис Бондаренко.
Усі знахідки будуть датуватися, реставруватися, оброблятися.
"Кожну знахідку потрібно дослідити, а їх протягом археологічного сезону було знайдено близько 30 тисяч, саме з античних пам’яток", – сказав Денис Бондаренко.
Науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Олександр Смирнов розповів кореспондентам Суспільного, що на Миколаївщині відбуваються дослідження в рамках Ольвійської міжнародної археологічної експедиції. На сьогодні це два великих міжнародних проєкти між Німеччиною та Україною, Інститутом археології і німецькою стороною. І окремо польсько-українська місія, яка працює на теренах Ольвійського заповідника.
Читайте також: "У Миколаєві відбувся освітньо-етнографічний фестиваль: представили 30 вишиванок з усіх громад"
"Крім деталей Римського часу та архітектурних залишків, були знайдені амфори, які датуються майже четвертим століттям нової ери, що дає нам привід говорити про те, що Ольвія існувала на 50 чи 70, а може, й 100 років більше, ніж вважалася до робіт цього року, і пережила Гунську навалу, і функціонувала ще деякий час після того, як гуни пішли з півдня України на території сучасної Угорщини", – сказав Олександр Смирнов.
За словами Олександра Смирнова, німецька сторона і польська займаються вивченням пізніх шарів існування Ольвійської держави.
