Хмельницький не пристосований до нечуючих людей, вважає містянин Ярослав Кудряшов

Хмельницький не пристосований до нечуючих людей, вважає містянин Ярослав Кудряшов

Хмельницький не пристосований до нечуючих людей, вважає містянин Ярослав Кудряшов Фото: Суспільне

Ярослав Кудряшов - Член українського товариства глухих, народився у родині глухих, від народження не чує. Чоловік родом із Чернівців, проживає у Хмельницькому з 2014 року. Він один з тих, хто стоїть на обліку в українському товаристві для глухих на Хмельниччині. Таких, як він, в області - 1258 людей. На території Хмельницької тергромади – 581 особа, каже голова Хмельницької територіальної організації українського товариства глухих Наталія Ніколенко.

"Це моя рідна мова. Все життя", - так про жестову мову розповідає її перекладачка Оксана Фіновська. Хмельничанка змалечку знає мову жестів. Каже, росла у сім’ї нечуючих: "Я цей шлях не обирала, ця професія обрала мене. В мене батьки глухі, тому для мене це було просто. Мої батьки - діти війни: мій батько з народження був глухий, а моя мама втратила слух під час війни".

Аби отримати посвідчення перекладача, Оксана Фіновська навчалася в Київському навчальному центрі для перекладачів. "Ця освіта мені потрібна була для того, щоб я могла отримати документ, і цей документ надавав би мені право перекладати глухих людей в закладах таких, як суди, поліція, адвокатура, медзаклади", - каже перекладачка.

Член українського товариства глухих Ярослав Кудряшов з родини глухих, від народження не чує. Чоловік родом із Чернівців, проживає у Хмельницькому з 2014 року. Каже, після переїзду було важко знайти роботу в обласному центрі: "У Чернівцях я працював на заводі, і думав, що тут мене легко приймуть на заводі. Але то не є так, тому що мені тут за допомогою перекладача довелося пройти навчання на заводі, і тепер я працюю вже офіційно".

Відтоді два роки Ярослав Кудряшов працює в’язальником схемних джгутів, кабелів та шнурів. Зізнається: "Краще ходити із перекладачем, але в нас є велика проблема: в нас не вистачає перекладачів, які б супроводжували, у нас є онлайн-перекладачі, але не завжди це допомагає".

Найскладніше Ярославу було під час локдауну: "Тоді йде мова тільки про переписування. Якщо людина в масці, я не можу зчитати ні одного слова, і це вже для мене дуже страшно".

331 людина є членом спілки українського товариства глухих в обласному центрі, розповідає її голова Наталія Ніколенко: "Глухі люди, в першу чергу, для себе відвідують перекладача жестової мови, і відвідують клубні угрупування. Дуже люблять політику, політінформацію, і різні маленькі заходи, виставки, беруть участь в художній самодіяльності, концерти, екскурсії".

У місті глухим людям проживати легше, аніж у селі, зазначає Наталія Ніколенко. Оскільки у містах краще Інтернет-покриття, є перекладачі жестової мови. Щороку відзначають тиждень глухих у вересні, каже Наталія Ніколенко: "Сьогодні, у міжнародний день жестових мов, в УТОГ проводять заходи, метою яких є привернути увагу спільноти до потреби і прав людей з порушенням слуху".

За словами Наталії Ніколенко, всього на території Хмельниччини є 1258 нечуючих дітей та дорослих. В Хмельницькій територіальній громаді, зокрема, 581 людина.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди