Книгу "Втрачений Ужгород. Міська управа" презентувала Тетяна Літераті в міськраді Ужгорода

Книгу "Втрачений Ужгород. Міська управа" презентувала Тетяна Літераті в міськраді Ужгорода

Книгу "Втрачений Ужгород. Міська управа" презентувала Тетяна Літераті в міськраді Ужгорода Суспільне Закарпаття

Книгу "Втрачений Ужгород. Міська управа" презентувала 21 вересня журналістка, дослідниця історії міста Тетяна Літераті в Ужгородській міській раді. Це четверта збірка авторки. У книзі Тетяна Літераті розповідає про міських голів обласного центру в період з 1872-го до 1944-го року. Видання містить 26 розділів і вийшло тиражем 1200 примірників.

Книгу "Втрачений Ужгород. Міська управа" презентувала Тетяна Літераті в міськраді УжгородаСуспільне Закарпаття

До введення посади міського голови в Ужгороді керували справами судді, розповідає авторка проєкту "Втрачений Ужгород" Тетяна Літераті.

"Його угорською називали – біров, який поєднував в собі дві функції: адміністративну й судову, — розповіла авторка, — тобто він міг керувати справами міста та міг карати жителів міста одноосібно, йому ні з ким не потрібно було радитися. Бірова обирали кожного року – раз на рік перед Новим роком. Жоден мешканець міста, якщо його обрали біровим, не міг відмовитися від цієї посади, він мусив погодитися".

У новій, вже четвертій книзі "Втрачений Ужгород" авторка розповідає історії 19-ти очільників міста. Все починається з 1872 року, коли офіційно і з’явилась посада міського голови.

Книгу "Втрачений Ужгород. Міська управа" презентувала Тетяна Літераті в міськраді УжгородаСуспільне Закарпаття

"Ідея написання цієї книги виникла минулого року під час місцевих виборів, — розповіла Тетяна. — Мені захотілося дізнатися, хто був першим мером Ужгорода, оскільки немає якихось відомостей таких активних, ні портрету, нічого. Потім, коли дізналася, написала про це в традиційному проєкті "Втрачений Ужгород" і побачила, що не менш цікава історія і про другого мера, і про третього, і вирішила тоді зробити цикл міністатей таких".

Тетяна Літераті каже: у книзі охопила період в понад 70-років — від першого мера 1872 рік до кінця Другої світової війни.

"Далі в радянські часи в нас трохи змінилася система обрання депутатів і мерів, тому я вирішила не чіпати радянські часи, бо про це є більш-менш написано, є інформація, а мені хотілося зібрати те, що не було ще до цього вивчене", — розповіла авторка проєкту.

Книгу "Втрачений Ужгород. Міська управа" презентувала Тетяна Літераті в міськраді УжгородаСуспільне Закарпаття

Крім власне історії міських голів, Тетяна Літераті також написала про адміністративні будівлі Ужгорода, а також про тогочасний устрій міста. Загалом у книзі 26 розділів. Працювала над нею авторка близько року.

"Я ще зібрала ілюстративний матеріал, який знаходила під час роботи в Державному архіві Закарпатської області в Берегові, з історії роботи в міській управі, — сказала вона. — Ще один розділ про організаційний статут міста Ужгород 1923 року, де докладно описано як працювало місто в тому році, скільки було депутатів, скільки було мешканців, які були комісії в міській раді. Ще є розділи про міські ратуші, тобто будівлі, в яких працювала міська управа".

За словами Тетяни Літераті, видання уже надійшло до книгарень, а днями також примірники передадуть до бібліотек міста.

Читайте нас у Telegram, Viber та Instagram

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди