Кліматична нейтральність та Green deal. Як Україні підвищити свою екологічну ефективність

Кліматична нейтральність та Green deal. Як Україні підвищити свою екологічну ефективність

Кліматична нейтральність та Green deal. Як Україні підвищити свою екологічну ефективність Фото: Європейська комісія

Відповідно до Індексу екологічної ефективностіEnvironmental Performance Index або просто EPI - це глобальний аналіз екологічної ефективності країн, який проводить Єльський університет разом з Колумбійським та Всесвітнім економічним форумом. Результати оприлюднюються раз на два роки. Досліджуються 32 показники в 11 категоріях. Зокрема, якість повітря та питної води, зміна клімату, біорізноманіття. Цей індекс дозволяє зрозуміти стан навколишнього середовища, здоров’я населення та державної політики у сфері екології кожної конкретної країни, Україна за підсумками 2020 року зайняла 60 місце серед 180 країн, що увійшли до нього, і знаходиться поряд з Росією (58 місце), Венесуелою (59 місце) та Уругваєм (61 місце). Це означає, що в нашій країні — незадовільна ситуація з якістю повітря, води та кількістю шкідливих викидів на душу населення. Натомість усі європейські країни, окрім Молдови та Грузії, випереджають Україну.

Що слід робити аби досягти рівня європейських партнерів, як підвищити якість води та повітря, перейти на "чисту" енергетику та досягти кліматичної нейтральності в інтерв'ю Суспільному розповів комісар Євросоюзу з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкевічюс.

Що означає кліматична нейтральність?

— Це означає що ми не виробляємо викидів, які негативно впливають на клімат і нашу планету. Більшість цих заходів слід виконувати поступово, нейтральним (без шкоди - ред.) для клімату способом і, звісно, відмовлятися від викидів горючих корисних копалин (нафтопродуктів). Чи означає це значні зміни? Чи потрібно нам перебудовувати цілі міста та країни? Ні, цього не потрібно. У нас є чудовий приклад у місті Лахті, Фінляндія. Їм уже вдалося скоротити викиди CO2 на 65%, і якщо ви відвідаєте Лахті, то не побачите великої різниці між вашими містами тут чи в Європі. Але всі види діяльності у Лахті не викидають вуглець.

Відповідно до Індексу екологічної ефективності, Україна — лише на 60 місці серед 180 країн. Що, на вашу думку, нам слід робити аби досягти рівня європейських партнерів?

— Вам ще багато треба зробити, на жаль. Якість повітря все ще досить низька. Особливо в промислово розвинених регіонах, тому слід інвестувати у чистіші технології. Дуже важливими є інвестиції в інфраструктуру очищення води для покращення її якості. Я знаю, зараз ми говоримо про найпростіші потреби людей, такі як чисте повітря та чиста вода і вони не повинні бути якимось видом розкоші, вони повинні бути абсолютно доступним для всіх.

Кліматична нейтральністьФото: Європейська комісія

Віргініюс Сінкевічюс: у ЄС ми бачимо величезні потоки інвестицій в екологічні технології

Ви зустрічалися з міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Романом Абрамовським. Що ви обговорювали?

Здебільшого ми обговорювали законодавство щодо промислових відходів, яке, на мою думку, має вирішальне значення. Важливо не лише прийняти законодавство, але й реалізувати його, і це важливо для бізнесу, перш за все, тому що ми чітко бачимо, що європейські компанії дуже швидко впроваджують стандарти Green deal*, і вони відповідають найвищим світовим стандартам.

У той самий час ми бачимо іншу риторику США з їхніми кліматичними амбіціями, та навіть Китай, Бразилія. Так, їхня ціль декарбонізації — це не 2050 рік, а 2060 рік, але ми все ще бачимо величезні потоки інвестицій у екологічні технології та "озеленення" їх виробництва. Я щиро сподіваюся, що український бізнес також залучиться, і це зменшить відставання і вони зможуть відповідати найвищим стандартам, що також піде на користь українському народу, оскільки у них буде чистіше повітря для дихання, чистіша вода для пиття. Тож це безпрограшне рішення для всіх тут.

* Green Deal (Європейський зелений курс) — це набір політичних ініціатив, висунутих Європейською Комісією з загальною метою зробити Європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року. Тобто відмовитись від використання викопного палива — газу, вугілля та нафти, спалювання яких призводить до викидів СО2, що призводить до глобальної зміни клімату.

Як відбувається процес залучення України до Green Deal і які у нас перспективи?

— Найголовніше — це мати чіткий план. Ми дійсно і повністю розуміємо, як це працює. Я бачив, як Литва пройшла через ці зміни, запровадивши різні директиви. Ми розуміємо, що не все, що працює у Франції чи Нідерландах, працюватиме в Україні. Звичайно, все має бути детальним та відповідати місцевій специфіці, але найголовніше, що будь-який розроблений закон не має дискримінувати будь-кого і не залишає когось позаду. Він має бути зрозумілий кожному, бути надійним і добре реалізованим. І, звичайно, я думаю, що ви можете залучити зацікавлених сторін, маючи дуже чіткий план, прийнятний для всіх.

Наразі в Україні триває адаптація законодавства в екологічній сфері до норм і стандартів ЄС. 24 березня 2021 року на засіданні Уряду схвалено постанову "Про утворення робочої групи для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською Комісією".

Які кроки Україна вже зробила?

— Ми бачимо перші кроки щодо захисту навколишнього середовища. Ми бачимо багато планів Міністерства охорони навколишнього середовища, які будуть запропоновані парламенту. Я вважаю, що дуже важливо домовитись у парламенті з багатьох питань: з поводженням з відходами, з питаннями очищення води, з питанням промислових відходів, із питанням Смарагдових мережСмарагдова мережа — це мережа, що включає Території Особливого Природоохоронного Інтересу (Areas of Special Conservation Interest, ASCI, далі "території (об’єкти) мережі Емеральд"). Мережа Емеральд проєктується в державах, які є сторонами Бернської конвенції (26 держав), у країнах Європейського Союзу на виконання Бернської конвенції створюється мережа "Натура 2000", яка проєктується за аналогічними принципами, що і мережа Емеральд, але використовує юридичні й фінансові інструменти ЄС. та охорони природи в цілому.

Отже, є чимало ініціатив, які вже розроблені, або ті, що розробляються, та їм потрібно ще пройти через парламент. Але це вимагатиме участі не тільки парламенту, але й участі уряду в цілому, оскільки політику щодо клімату не можна розглядати окремо. Ви не можете сприймати це лише як свого роду екологічну політику. Увесь уряд має над цим працювати, тому що це впливає на всі галузі — від сільського господарства до транспорту та енергетики.

Кліматична нейтральністьФото: Європейська комісія

Віргініюс Сінкевічюс: в Україні все ще досить низька якість повітря, особливо в промислово розвинених регіонах

Український уряд хоче створити кліматичний фондФонд має стати новою фінансовою інституцією, яка співфінансуватиме програми з декарбонізації і модернізації. У цей фонд потраплятимуть усі екологічні податки, у тому числі податок на викиди двоокису вуглецю. Кошти, які надходитимуть у фонд, мають спрямовуватися виключно на природоохоронні заходи, в першу чергу на заходи з пом'якшення впливу на довкілля і декарбонізацію. У серпні Україна та Світовий банк домовилися, що останній допомагатиме у створенні Українського кліматичного фонду. Як комісія ЄС реагує на цю ідею і як ці інституції можуть допомогти Україні досягти кліматичного нейтралітету?

— Почну з другого питання. На жаль ми вже бачимо як діяльність людини, що провокує зміни клімату, має величезний вплив на наше життя. Збільшується кількість екстремальних погодних явищ та кліматичних мігрантів. Все більше людей втрачають житло через підвищення рівня моря. Через зростання температури моря ми втрачаємо види та так далі, і це неабияк впливає на нас. І ми повинні зробити все можливе, щоб зупинити цей процес і не впустити момент, коли не буде шансів нічого змінити.

Щодо кліматичного фонду, я думаю, що це, звичайно, хороша ідея, але перш за все цей проєкт має бути добре реалізований, і він повинен мати чіткі цілі: що потрібно досягти та що фінансуватиметься за його допомогою. Green Deal може бути успішною, лише якщо всі дотримуватимуться її. Наприклад, Східна Україна — це регіон, залежний від вугілля, який потребує переходу. Головною метою цього кліматичного фонду має бути допомога тим, хто цього потребує і на кого такий перехід найбільше вплине. Звичайно, кліматичний фонд не може давати гроші всім, на кого впливає угода, а лише для тих, хто має бажання змінитись, хто має чіткі плани змін: наприклад, які види енергії використовуватимуться замість вугілля і в той самий час як забезпечити опалення та електрику в будинках людей, а також забезпечити незахмарні ціни на неї.

Північний Потік 2 — це досить неекологічний проєкт. Чи вважаєте ви, що "Північний потік-2" сприяє енергетичній безпеці в Європі? — Я думаю, проєкти, які сприяють енергетичній безпеці в Європі це ті, які роблять нас незалежними від будь-яких третіх країн. Тож я не думаю, що "Північний потік-2" досягає цієї цілі. Оцінка впливу на навколишнє середовище, яку необхідно зробити для такого проєкту, проводилася трьома державами-членами: Фінляндією, Данією і Німеччиною. І вона була успішна з юридичної точки зору, тож тут більше нічого не можна додати. Проєкт знаходиться на завершальній стадії.

Читайте також: Зеленський створив робочу групу через добудову "Північного потоку-2". Чим вона займатиметься

Як ЄС співпрацює з Україною щодо екологічних проблем в Чорному та Азовському морях?

— Зовсім недавно Бельгія подарувала дослідницький корабель Україні. Його доставлення в Україну фінансувала Європейська Комісія. Він буде проводити спільні дослідження з ЄС, тому я дуже радий, що у нас будуть спільні проєкт, які дадуть нам кращі наукові поради для того, щоб діяти з певних питань у Чорному морі. У нас є проблема із надмірним використанням ресурсів. З восьми популяцій риб, шість — перебувають у поганому стані, одна — у неясному стані, і лише один у хорошому стані. Нам потрібні правила сталого розвитку, які мають бути враховані, і я щасливий, що Україна приєдналася до GFSM і в цьому регіональному утворенні ми повинні обговорити план для збереження ресурсів. Але треба розуміти, що країни-члени ЄС такі як Болгарія та Румунія не мають значних інтересів щодо рибальства в Чорному морі, їх частка лише приблизно 2% від загальних об’ємів, але це не заперечує прагнень працювати над позитивним екологічним статусом Чорного моря.

Нині у світі Зелені партії стають все більш популярними. Як ви вважаєте, чи це хороший тренд і як це може змінити політику ЄС у найближчі роки? — Я думаю, що політика ЄС не буде дуже сильно змінюватися, оскільки вона вже є найамбітнішою у світі, коли йдеться про мету досягнення кліматичної нейтральності. Ми маємо не лише свого роду висловлювання, що ми досягнемо кліматичної нейтральності до 2050, або скоротимо викиди на 55% до 2030, але у нас вже є закон, тому це юридичний обов'язок. Але також ми пропонуємо дуже чіткий план із 11 законодавчих пропозицій, як скоротити ці викиди.

Я думаю, що популярність цих партій пов'язана з відображенням проблем людей. Партії популярні, коли вони дійсно вирішують проблеми, які найбільше хвилюють людей. Очевидно, що за останні роки проблеми клімату стали очевидними. І зелені партії були першими - “лікарями, які призначили правильні ліки”. Тому це не дивно.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди