"В багатьох сім'ях це була драма",- лучанка Ірина Новосад про переїзд з окупованого Криму

"В багатьох сім'ях це була драма",- лучанка Ірина Новосад про переїзд з окупованого Криму

"В багатьох сім'ях це була драма",- лучанка Ірина Новосад про переїзд з окупованого Криму

Сьогодні в Україні – День кримськотатарського опору російській окупації. Шість років тому, 26 лютого 2014-го, кримські татари і проукраїнські громадяни вийшли на багатотисячний мітинг у Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України. Через сутички під будівлею Верховної Ради Криму двоє людей загинули, десятки були поранені. Наступного дня російські спецпризначенці зайняли адмінбудівлі Криму, 16 березня на півострові провели псевдореферендум щодо приєднання автономної республіки до росії. Лучанка Ірина Новосад у той час працювала і жила у Севастополі. Після окупації разом з чоловіком переїхала на Волинь.

Ірина Новосад розповідає: 2014-го працювала журналісткою у державній телерадіокоспанії у Севастополі. Акції в підтримку росії, каже, там почалися на кілька днів раніше, ніж у Сімферополі, 23 лютого.

Лучанка, яка жила в Криму Ірина Новосад: "Не можна сказати, що хтось вийшов на вулицю і прямо сказав, що в нас переворот чи окупація, чи свобода. Воно все якось було незрозуміле, тягуче. Запам’ятався один момент, коли під’їжджає бус, відкриваються задні двері і в бусі просто лежить отак від дна, все так наваляно прапорами, триколорами. І ці триколори просто виймають і роздають людям, виймають і роздають людям."

Ірина виросла у Луцьку, в Криму, каже, прожила п'ять років. Після анексії півострова майже рік залишалась там. З чоловіком протягом цього часу готувалися до переїзду. З роботи, розповідає, їй довелося звільнитися.

Лучанка, яка жила в Криму Ірина Новосад: "Телебачення на той момент не підтримало проукраїнську позицію, воно підтримало позицію окупаційну До нас на ефір почали приводити якихось людей незрозумілих - «казаків», «самаабарону». І ти розумієш, що все дуже серйозно. Вони переводили все на російське законодавство і коли почали переводити, я сказала: ні, дякую, ніяких в трудовій книжці російських штампів. Для мене стало очевидним, що звідси треба їхати. І я в один вечір прийшла додому з роботи, знову ж, надивившись на це все, я сказала своєму, то ді ще не чоловіку, не знаю, як ти, але я розумію, що тут нічого доброго не буде. Відчувати, що ти нічого не можеш написати в Фейсбуці, ти не можеш говорити, взагалі не розумієш, з ким тобі про що говорити."

Нині Ірина працює в Луцьку у будівельній компанії, її чоловік – на одному з підприємств. Каже, є родичі та багато друзів, які залишились в окупованому Криму. Частина – виїхала.

Лучанка, яка жила в Криму Ірина Новосад: @В багатьох сім’ях це була драма, тому що одна частина хотіла виїхати, інша – залишитися. В мене було кілька таких знайомих, в яких так і відбулося. Хтось не міг виїхати, бо в нього батьки старі, вони не хотіли їхати, або вони лежачі, за ними треба доглядати і це – справді драма. Якщо ти приймаєш їхній стиль життя, тип мислення, ти готовий підкорятися цим всім законам, які є дуже жорстокі в плані свободи. Якщо ти готовий підкорятися – ти будеш там жити."

Про повернення до Криму сім’я Ірини не думає. Принаймні, каже дівчина, доти, доки туди не повернеться українська влада.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди