"Модернізувати українську науку". Як поїхати на навчання та знайти однодумців у Німеччині

"Модернізувати українську науку". Як поїхати на навчання та знайти однодумців у Німеччині

"Модернізувати українську науку". Як поїхати на навчання та знайти однодумців у Німеччині Інна Воловик

У столиці Німеччини Берліні 16 та 17 вересня у межах Днів України у Берліні та Бранденбурзі відбулася німецько-українська конференція, присвячена співпраці між країнами у сфері освіти та науки. Молоді науковці з обох країн приїхали на захід, щоб поділитися ідеями, знайти однодумців для своїх досліджень, створити спільні проєкти та зустріти потенційних інвесторів.

Подію організував Вільний університет Берліна та Інститут східноєвропейських досліджень у співпраці із Німецько-українським академічним товариством. Участь у заході взяли понад сто гостей з Німеччини, України та інших держав. Серед спікерів конференції – науковці з Вільного університету Берліна, Університету Потстдама, Університету імені Гумбольдтів у Берліні, Одеського національного інституту імені Мечникова, Національного університету імені Шевченка, Національної академії наук України та інших університетів.

Як і більшість конференцій Вільного університету Берліна, подія проводилася у Генрі-Форд-Бау – історичній будівлі, де виступали чимало суспільних та політичних діячів світового масштабу, зокрема, 35-ий президент США Джон Кеннеді.

Як розповіла Суспільному організаторка події, аспірантка Університету Софія Коцюда, конференція має посилити академічну співпрацю між українськими та німецькими інститутами, щоб збільшити кількість наукових колаборацій.

У Берліні стартувала німецько-українська конференція у сфері освіти та наукиЯрослав Прищепа, Суспільне

Організаторка конференції, аспірантка Вільного університету Берліна Софія Коцюда

"Це – перша подія такого роду на офіційному рівні, коли Вільний університет Берліна організовує конференцію, присвячену українцям, українській науці, українським проєктам", – зазначила організаторка.

Вона пояснила, що під час заходів такого формату молоді науковці отримують можливість не лише знайти колег та однодумців для своїх досліджень чи створити з ними спільну робочу мережу, але й зустріти потенційних наукових керівників та навіть знайти можливості для фінансування власних проєктів.

Як все починалось

Виконавча директорка Німецько-українського академічного товариства Оксана Зойменіхт розповіла Суспільному, що наукова співпраця між країнами у нинішньому форматі розпочалася понад п’ять років тому.

"Ідея з’явилась у 2015 році. Ми сконтактували із колегами та організаціями, які фінансують науку в Німеччині, і вони це підтримали. У січні 2016 року у нас був перший захід – Український форум академічної співпраці", – зазначила вона.

Після цього форуму організатори вирішили заснувати Німецько-українське академічне товариство.

"Товариство починалося із 16 людей з 10 міст Німеччини – зараз нас вже майже 70. Ми трохи виросли. У нас немає мети будь-кого зібрати лише заради кількості. Ми хочемо, щоб люди були ангажовані в співпраці – додатково до того, що вони й так займаються роботою", – розповіла науковиця.

Фінансування та реформи. У Берліні відбулась німецько-українська наукова конференціяЯрослав Прищепа, Суспільне

Виконавча директорка Німецько-українського академічного товариства Оксана Зойменіхт

Товариство співпрацює з українськими молодими вченими, надаючи їм інформацію та доступ до мережі німецьких наукових контактів.

"Коли людина приїздить з України, вона спочатку не знає мову, не зовсім розуміє систему. Зараз завдяки нашій мережі люди можуть звернутися і отримати консультацію", – зазначила Оксана Зойменіхт.

Окрім того, організація допомагає українським науковим проєктам, надаючи їхнім авторам консультації та інформаційну підтримку. Серед таких колаборацій – роботи у галузі медицини, природничих та гуманітарних наук, зокрема, проєкт із пошуку антибіотиків нового покоління, наднових матеріалів, а також проєкти в аграрній та історичній сферах. Одним з останніх проєктів, реалізованих за сприяння товариства, стала карта українських місць Берліну – локацій, пов’язаних з історією, релігією та культурою України, починаючи із XIX століття.

Що пропонує Німеччина українцям

Окремою темою конференції став пошук ресурсів для молодих фахівців та студентів з України задля реалізації їхніх проєктів, а також можливості здобуття освіти в німецьких університетах.

Однією з таких можливостей є міжнародна програма Erasmus+. Її метою є обмін студентами і викладачами між університетами країн Європейського союзу та деяких держав за його межами, серед яких є й Україна. У межах програми існує окремий її підрозділ під назвою "Жан Моне" – він покликаний залучити заклади вищої освіти у дослідженні євроінтеграційних процесів, поширенні ідеї об'єднаної Європи та активізації євроінтеграційного дискурсу загалом.

За словами координаторки українського офісу програми Світлани Шитікової, з 2015 по 2021 роки завдяки Erasmus+ партнерами стали 62 українських та 62 німецьких університети. Проєктом KA1: ICM скористалися понад 11 тисяч українських студентів; проєктом KA1: Youth Mobility – понад 17 тис. молодих українців. У межах проєкту "Жан Моне" вдалося реалізувати 121 спільний проєкт.

Фінансування та реформи. У Берліні відбулась німецько-українська наукова конференціяЯрослав Прищепа, Суспільне

Хол Генрі-Форд-Бау, де проводилася конференція

Якщо Erasmus+ є загальноєвропейським проєктом, то Німецька служба з академічних обмінів (DAAD) дозволяє українським студентам та науковцям отримати доступ до навчання та проведення досліджень саме на території Німеччини. Студенти можуть скористатися послугами організації вже починаючи з другого року навчання, відвідавши літні курси у Німеччині для іноземних студентів. Вони тривають три тижні та передбачають часткову стипендію, ними також можуть скористатись студенти третього року навчання. Для студентів 2-5 курсів DAAD пропонує групові 12-денні поїздки до Німеччини Studienreisen.

Випускники українських вишів усіх спеціальностей можуть звернутися до DAAD із заявкою на здобуття стипендії на навчання. При цьому для випускників у галузі економіки існує окрема стипендія European Recovery Program (ERP).

Для аспірантів з України також існують наукові стипендії – для повної аспірантури у Німеччині (3 роки), аспірантури з подвійним науковим керівництвом, річні стипендії (7-12 місяців", а також короткі стипендії (1-6 місяців).

Науковці та викладачі з науковими ступенями можуть скористатися проєктами DAAD із наукового стажування тривалістю 1-3 місяці. Для викладачів німецької мови передбачені курси підвищення кваліфікації та проведення досліджень.

У пошуку фінансування для реалізації проєктів українським науковцям також допомагає DFGОрганізація цільового фінансування досліджень Німеччини. Вона може не лише забезпечити кошти, але й організувати кооперацію між дослідниками, зокрема, й міжнародну. DFG охоплює понад 30 тисяч проєктів із загальним фінансуванням близько 3 мільярдів євро.

З 2016 по 2020 роки DFG профінансувала 107 проєктів, пов’язаних з Україною, половина з яких припадає на гуманітарні науки, ще близько третини – на природничі та біонауки. Серед отримувачів грантів – Національна академія наук, Національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Український католицький університет, Харківський національний університет імені Каразіна, Сумський державний університет та інші навчальні заклади.

Для студентів та молодих науковців існують й інші програми – зокрема, ними опікуються Центр Східної Європи і міжнародних досліджень ZOiS, Фонд Александра фон Гумбольдьта та Німецьке товариство міжнародного співробітництва.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди