Якими стали 30 років незалежності української держави? Як змінили, якими були очікування та чи справдились вони? Суспільне збирало думки херсонців.
Ми можемо вільно висловлювати власні думки і позицію, – Сергій Дубецький
Ми можемо здобувати освіту, яку ми хочемо. Ми можемо працювати, де ми хочемо. Ми маємо право висловлюватися, говорити те, що ми хочемо. Коли у нас був 2004-й рік, Майдан, я ще був малий, не розумів, що відбувається. А 2014 року, то я навчався в університеті і вже розумів, що таке незалежність, що треба за неї боротися до кінця, щоб нас ніхто не зламав.
Те, що очікувалось, не зовсім справдилось, – Григорій Янченко
Кожен із нас, українців, хотів і хоче жити в незалежній Україні, багатій і заможній. Вільність ця відчувається у порівнянні з іншими країнами. Хотілося б так жити, як, наприклад, у Прибалтиці, у Польщі. Війна змінила мене і моє ставлення до людей, які захищають нас там. Я як волонтер 8 років їжджу на Схід і допомагаю нашим військовим, щоб вони боронили нашу країну від російських загарбників.
Коли я говорю українською, то якесь дивне відчуття у грудях, – Валентина Січова
Тоді, коли я росла, була така думка, що українською говорять селюки неосвічені. А від цього і йшла російська мова. Нас відучували від нашої мови. А чому відучували? Постає питання і ти шукаєш на нього відповідь. І приходить розуміння, що ми декілька століть під імперським чоботом, який то Росією називається, то СРСР, то знову Росія. Але це - однозначно імперський чобіт, який хоче, щоб ти забув, звідки ти родом, з якого ти племені, щоб ти забув, яка твоя нація, чим вона може гордитися? Коли я говорю українською, якесь таке дивне відчуття у грудях. Воно хвилює і я думаю, що це тому що, якби там не було, а на генетичному рівні ми прив`язані до рідної мови, до рідної пісні. Просто нас дуже довго і талановито намагалися змусити про це забути.
Діти зараз мають свободу вибору і це дуже важливо, - Ігор Мазур
Це - внутрішнє відчуття, відчуття того, що вона у мене в серці, відчуття того, що у мене нарешті є можливість реалізувати свої як творчі здібності, професійні, також реалізувати можливості своїх дітей. Діти зараз мають свободу вибору своєї діяльності. Вони самі вирішують, самостійні, вони є зараз сучасні, модернові, вони знаходять своє місце в цьому житті. Ми повинні думати про нашу духовність, думати, в першу чергу, про тих людей, які віддавали всі свої сили і навіть життя задля того, щоб наша країна була незалежною.
