Понад дві тисячі артефактів знайшли археологи на місці трипільського поселення біля села Кісниця Тульчинського району. Працювати почали два тижні тому. У складі групи 6 дослідників з Вінниці, Києва, Дніпра. Їм допомагають місцеві. Про це Суспільному розповів керівник археологічної експедиції Віталій Рудь.
Археологи посеред поля розкопують господарську яму трипільського поселення. Існувало воно 5 з половиною тисячоліть тому. Виявили поселення вінницькі археологи 2004. За допомогою геомагнітної зйомки вдалося визначити площу поселення — понад 6 га.
"На цьому поселенні існувало близько 50 жител. Відповідно близько трьох сотень жителів тут могло бути", — розповідає Віталій Рудь.
Геомагнітна зйомка допомогла скласти приблизний план поселення, каже Рудь. Додає, будинки у поселенні розташовувалися не по колу, як учили на уроках історії, бо воно належить до пізнього етапу трипільської культури, коли вже так не будували.
Житла трипільці будували з дерева та глини. Переселяючись, свої оселі спалювали. На місці розкопок знаходять і битий посуд, і кістки, і частини знарядь праці, і опалену глину від житла. Але розкопувати ліпше, розповідає Віталій Рудь, коли ґрунт мокрий.
Кожен знайдений артефакт обовʼязково кодують, каже Рудь. Наразі мають майже дві тисячі знахідок. Також набирають ґрунт. Його промиють та просіють, аби знайти обвуглені зернини. Їх досліджуватимуть архіоботаніки, аби дізнатися, які культури тут сіяли.
А ось кістки будуть досліджувати археозоологи, аби визначити, на яких тварин полювали або яких одомашнили трипільці.
"Так, як у нас підписаний договір про співпрацю із Кільським університетом, це на півночі Німеччини, тому всі кістки спершу поїдуть туди. А потім повертаються назад, після того, як нам дадуть повний перелік своїх досліджень", — розповідає Віталій Рудь.
Усі знахідки відмивають та чистять від нальоту. Тоді на черепках посуду видно малюнки. З черепків можна скласти частину глечиків. На денцях посуду видно відбитки тканини. Пʼять тисячоліть тому не було гончарного круга, тому ліпили вручну. Аби мокра глина не прилипла до поверхні, під неї стелили ганчірʼя. Особливістю даного поселення було те, що посуд тут ремонтували. Напевно, через те, що у поселенні не було власного гончаря, розповідає етнограф Віктор Косаківський.
Валентина Гижко живе у сусідньому селі Городківка. Аби допомогти археологам, зоорганізувала через соцмережі волонтерів. По завершенню дослідження розкопи засиплять. Спершу глиною, а потім чорноземом, щоб не втратити родючий шар.
