"Мої пацієнти мовчазні. Розуміють, що їх везуть у лікарню" – ветеринар про особливості своєї роботи

"Мої пацієнти мовчазні. Розуміють, що їх везуть у лікарню" – ветеринар про особливості своєї роботи

"Мої пацієнти мовчазні. Розуміють, що їх везуть у лікарню" – ветеринар про особливості своєї роботи Фото Сергія Осипенка

8 серпня свято відзначають працівники ветеринарної медицини. Ветеринарний лікар з селища Олександрівка Кропивницького району Сергій Осипенко розповів Суспільному про свою роботу, чому взявся лікувати тварин і як спілкується з такими пацієнтами.

Як стати ветеринаром

Сергій Осипенко захотів стати ветеринаром в підлітковому віці. Каже, його вразив молодий і спортивний ветлікар, який прийшов оглядати тварин на подвір’ї його родини. “Він, напевне, надихнув мене, і я зі школи знав, яка в мене буде професія”. Після школи Сергій закінчив спочатку Олександрійський аграрний технікум, потім Білоцерківський аграрний університет. Диплом отримав у 2012 році. Нині чоловік – начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини олександрівського управління Держпродспоживслужби. За його словами, ветеринари під час навчання визначаються, кого в майбутньому лікуватимуть – продуктивних тварин (свиней, коней і корів), дрібних (котів, собак, гризунів) чи екзотичних. “Діти з сіл вибирали переважно напрямок “продуктивні тварини”. Для міських дітей була перспективнішою спеціалізація по дрібних тваринах – тих, що утримуються в квартирах. Це собаки, коти, папуги, миші, пацюки, шиншили, хом’яки”. Сергій спочатку лікував сільськогосподарських тварин. Із 2016 року його пацієнтами є переважно коти й собаки. Зараз, каже, в Олександрівській громаді 4 тисячі котів і 5 тисяч собак. “Ми рахуємо тварин, бо залежно від їхньої кількості замовляємо обсяги вакцини проти сказу. Але список умовний. Бо, буває, господар говорить нам про трьох котів, а через деякий час з’являється потомство, і їх уже стає, наприклад, п’ятнадцятеро”.

Особливість пацієнтів

“Особливість моїх пацієнтів у тому, що вони мовчазні”, – розповідає Сергій Осипенко. Але, каже, з розмов з їхніми господарями складається враження, що тварини все-таки розуміють, що їх везуть саме до ветлікарні на огляд. “Вони спокійно сидять в автомобілі, наче знаючи, що зараз їм допоможуть”. За словами Сергія, страху перед тваринами він не має. “Головне, щоб був поруч господар. Інакше можуть відреагувати непередбачувано. З власниками вони спокійніші і адекватніші”. Ветлікар каже: контакт з собаками встановлюється легше, ніж з котами. Собаки більш контрольовані і слухаються господаря. Особливо це стосується породистих тварин, які пройшли хоча б ази дресування. “Характер собаки залежить від того, як власник його виховує. Навіть бійцівські породи – ротвейлери і амстаффи – якщо вони виховані господарем, дають себе оглянути і не гарчать. У моїй практиці агресивно поводилися якраз дворові собаки, якими ніхто не займається. Вони просто не підпускають до себе”. Ще важче знайти спільну мову з котами. “Собака може лише вкусити. Кіт – подряпати і вкусити”. За словами Сергія, котів треба краще фіксувати, щоб не вислизали з рук лікаря і не шкрябали його. Для цього їм зв’язують лапи і надягають спеціальні рукавички. Якщо собака часто бачить лікаря, то потім його впізнає і може навіть довіряти. Ветлікар розповідає: так було з алабаєм. Собаку чотири рази приводили прочищати рану на голові, і він останнього разу дозволив лікареві провести всі маніпуляції без заспокійливого.

"Мої пацієнти мовчазні. Та схоже на те, що вони розуміють, що їх везуть у лікарню" – ветеринарPets

Собаки породи алабай

Огляд у лікаря

Щоб встановити діагноз, у ветеринарії, як і в гуманній медицині (гуманна медицина лікує людей – ред.), спочатку збирають анамнез – розпитують про стан пацієнта і події, які передували цьому станові. Потім проводять огляд. За словами Сергія Осипенка, важливо вимірювати тваринам температуру тіла. Її підвищення вказує на багато захворювань. Також враховують, чи є загальна слабкість, пригніченість, чи тварина не відмовляється від їжі. За потреби “прослуховують” груди й спину тварини. Інструменти для огляду і лікування тварин схожі на “людські”. Їхня відмінність лише в розмірах. Дещо з інструментів – наприклад, шприци для ін’єкцій – беруть з гуманної медицини. Лише корів і коней щеплять спеціальними ветеринарними шприцами – з товстими склом і пластиком. До лікаря звертаються переважно з трьох причин, говорить Сергій Осипенко. Це стерилізація тварини, захворювання якогось внутрішнього органу і отримана травма. Котів більше всього приносять саме з метою стерилізувати. За словами ветеринара, стерилізація інколи навіть рятує життя тварини, бо перед цим котові неправильно давали гормональні препарати, і це викликало серйозні проблеми в роботі репродуктивних органів. По системі травлення більше всього отруєнь. Це буває, коли тварина підібрала на вулиці щось зіпсоване або отруйне, каже лікар. Серед травм переважають порізи. Нещодавно собаці зшивали сухожилля на передніх лапах. Собака розрубав їх, коли потрапив під мотокосу.

Читайте також: Зеленський підписав закон про протидію жорстокому поводженню з тваринами. Що він передбачає

Хірургічне втручання

“Намагаємося оперувати так, щоб за твариною було легше доглядати”, – говорить лікар. Люди з віддалених сіл часто приїжджають лише двічі – щоб показати тварину лікареві і щоб потім уже зняти післяопераційні шви. Каже: важко встежити, щоб собака чи кіт не чіпали зашиту рану: “Тварини інстинктивно намагаються зірвати шви”.

"Мої пацієнти мовчазні. Та схоже на те, що вони розуміють, що їх везуть у лікарню" – ветеринарФото Сергія Осипенка

Для мінімізації подразнення у лікарні призначають знеболювальне. Узимку власники можуть шов на лапі чи тулубі тварини замотати тканиною. Улітку на шию надягають пластиковий конус – це спеціальний ветеринарний комір, який не дає собаці чи котові дотягнутися до рани і пошкодити її.

"Мої пацієнти мовчазні. Та схоже на те, що вони розуміють, що їх везуть у лікарню" – ветеринарPixabay

Великих тварин – корів і коней – у ветлікарні оглядають лише тоді, якщо вони перебувають на території селища. Звернення по худобі в селах переадресовують дільничним ветеринарам. Зараз в Олександрівській громаді п’ять ветеринарних дільниць.

Сучасна ветеринарія

Власники зазвичай дуже хвилюються, коли їхній вихованець хворий, говорить лікар. “Вони про все мене розпитують. Ідуть на все, аби їхнім улюбленцям було добре. Якщо треба поставити крапельницю, вони її тримають. При цьому говорять з твариною і інколи плачуть”. За спостереженнями Сергія Осипенка, люди намагаються максимально подовжити життя домашнім улюбленцям і через це лікують собак і котів до останнього . У разі хвороби сільськогосподарської тварини – свині чи корови – зазвичай зважують фінансові ризики. “Така відмінність пояснюється тим, що собаку й кота тримають в якості компаньйона. Вони стають частиною родини. А в продуктивних тварин інше призначення – давати продукцію”. Для того, щоб домашній улюбленець жив довго і був здоровим, треба забезпечувати йому належні умови утримання: житло, годівлю, режим вигулу, дотримання календаря щеплень. За словами лікаря, люди, які свідомо беруть тварин і ставляться до них, як до друзів, так і вчиняють. Якщо ж улюбленець захворів, то зараз реально йому допомогти. “Донедавна в Україні був акцент на допомозі продуктивним тваринам. Нині все більше звертають увагу на дрібних тварин. Усі процеси й технології, які відбуваються в гуманній медицині, переходять і до ветеринарії”.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди