У Хмельницькому є своя "кунсткамера"

У Хмельницькому є своя "кунсткамера"

У Хмельницькому є своя "кунсткамера" оригінал

Про цей музей знають лише студенти – майбутні медики та практикуючі лікарі. У ньому незвичні для пересічних людей експонати – внутрішні органи людини з різноманітними вадами, пухлини тощо. Ми продовжуємо цикл сюжетів про маловідомі музейні колекції Хмельниччини. Цього разу наша знімальна група побувала у патологоанатомічному музеї. Знаходиться він на базі Хмельницького обласного патологоанатомічного центру. Чи відкритий він для відвідування і що ще можна там побачити, дізнавалася Леся Боровець.

Експонати до патологоанатомічного музею почали збирати лікарі ще за часів радянського союзу, переважно у власні колекції. Згодом їх зібрали в одному місці, а статус музею з’явився у 1994 році, коли утворився патологоанатомічний центр, розповідає завідувачка відділенням дитячої патології центру Аліса Ященко.

"Деякі експонати взагалі є 60-70-х років, і скільки їм років, можете порахувати самі. Це ексопати, які дійсно створювалися нашими лікарями, які були ні звідки не перевезені, і набули для нашого залу, для нашого патологоанатомічного центру великого значення".

Музей поступово поповнювався новими експонатами включно до 2000-х років. Наразі їх кілька сотень, каже Аліса Ященко. Якщо враховувати мікрофотографії та гістологічні препарати, то кількість вимірюється тисячами, додає лікар. Однак точних підрахунків ніхто не вів.

"Значна кількість пухлин є в нас на гістологічних скельцях, і це велика база для нашого навчання, для перегляду, для розуміння, де ми помилилися, що ми могли зробити краще. Зараз класифікація постійно оновлюється і ми можемо порівнювати тодішні відповіді з нинішніми і навчати майбутнє покоління патологоанатомів".

Для молоді доцільно було б показати наслідки тютюнопаління та зловживання алкоголем, додає Аліса Ященко.

"Експонат цироз печінки. Це б я показала через те, що це наявний показовий приклад того, що стається на фоні вживання значної кількості алкоголю, і що відбувається на фоні інфекцій, які передаються статевим шляхом. Курці – рак легень або легені курця. Вигляд зовсім неприємний, це можна було б показати. Але одночасно треба пояснювати, через те, що більшість людей – вони не знають норми".

Студентка Ірина Тарадай прийшла до патологоанатомічного музею задля цікавості. Каже, після побаченого порадить своїм друзям відвідати музей, аби більше цінувати своє життя та здоров’я.

"Коли ти дивишся експонати, наприклад, в людини рак легенів, чи ще щось, тоді ти починаєш переоцінювати своє життя. Обов’язково відвідати молодим людям. Є такі, які думають, що покурити і випити – то дуже круто, але коли ти дивишся, що відбувається потім з твоїм організмом, то вже точно не захочеш цього робити".

Відвідувачі музею переважно студенти-медики, а також лікарі, які прагнуть покращити професійні навички, розповідає лікарка Аліса Ященко. Додає - відвідати музей може кожен охочий, попередньо узгодивши день та час з керівником патологоанатомічного центру. Такі екскурсії, каже лікарка, доцільно проводити для молоді.

"Люди молодого віку, вони більш гнучкі, особливо школярі, якщо немає страху, звичайно, це треба показувати, це треба пояснювати. Можливо більше з’явиться студентів-медиків, можливо більше з’явиться лікарів, які розуміють, чому вони сюди йдуть, вони знають і вони цього хочуть".

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди