Скорочення та реорганізація: що і чому може чекати медзаклади Рівненщини

Скорочення та реорганізація: що і чому може чекати медзаклади Рівненщини

Ексклюзивно
Скорочення та реорганізація: що і чому може чекати медзаклади Рівненщини Суспільне Рівне

На Рівненщині оптимізують мережу комунальних медзакладів, які мають борги із заробітної плати й комунальних послуг. До 10 серпня профільний департамент має подати облраді пропозиції щодо їхнього стратегічного розвиту й заходів, які допоможуть швидко погасити борги.

Суспільне поцікавилось, скільки персоналу планують скоротити та якою влада бачить подальшу долю своїх комунальних медустанов після оптимізації чи реорганізації.

Чому про це заговорили

Питання оптимізації існуючої мережі медзакладів області дозволить покращити ситуацію у галузі. Про це заявив голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства Юрій Білик 29 липня.

“Чому виникло таке питання – щоб почути думку профільного департаменту, оскільки оптимізація напрошується в зв’язку з фінансуваннями, яке наразі маємо від НСЗУ й інших джерел і щоб напрацювати шлях розвитку галузі”, – пояснив він.

Депутат заявив, що найперше увагу приділятимуть закладам, які на кінець року можуть залишитись з великими боргами.

Облрада вже змушена виділяти десятки мільйонів гривень на комунальні платежі, – зазначив голова ради Сергій Кондрачук. Для формування бюджету на 2022-й рік вже до вересня, пояснив, потрібно приймати чіткі рішення.

"Є спецустанови, які готові за певну плату теж детально проаналізувати роботу кожного з медзакладів і неупереджено подати бачення, але було б правильно напрацювати механізм на засіданні комісії. І давайте, колеги, не боятися, бо тут є певна відповідальність. Можуть бути непопулярні рішення, нехай це буть мої рішення і Віталія Станіславовича (голови ОДА-авт.) спільні, сьогодні можна ставити так питання, немає ніякої боязні. Тому що якщо ми будемо далі так рухатись, то далеко не дійдемо", – заявив голова облради.

За словами директора Департаменту цивільного захисту та охорони здоров'я населення РОДА Олега Вівсянника, не всі заклади можуть бути профінансовані або покрити видатки за рахунок контрактів з Національною службою здоров'я України.

“Проте перед нами також стоїть інше завдання – зберегти ту якісну меддопомогу, ті послуги. А найголовніше – мати конкурентну послугу, щоб могти заробляти на меддопомозі в пріоритетних галузях”, – сказав він.

Доля психіатричної лікарні в Острозі

В області критична ситуація з психіатричними закладами, які надають допомогу пацієнтам з хронічними розладами психічного здоров’я, – заявив Олег Вівсянник. Таких є три: лікарні в Острозі та Орлівці й обласний центр в Рівному.

“Бачимо критичне недофінансування по пакетах послуг Острозької обласної психіатричної лікарні. Якщо не приймати виважених, правильних і негайних рішень, то на кінець року можемо вийти з дефіцитом більше 15 мільйонів гривень недофінансування з заробітної плати тільки на Острозьку”, – сказав Вівсянник.

Він акцентував, що пропонують провести реорганізацію закладу, приєднавши його до обласного Центру психічного здоров’я, або ще скоротити працівників. 30 посад, які зараз скорочують, дозволять зменшити недофінансування до 900 тисяч щомісяця, або 4,5 мільйона до кінця року.

“Щодо приєднання до обласного Центру психічного здоров’я: детальні розрахунки вже є, залишаємо філію-відділення в Острозі на 100 ліжок, необхідний штат, таким чином збережемо функцію надання допомоги нашим пацієнтам”, – сказав директор департаменту.

Очільник закладу Вадим Бондарчук зазначив, що про перспективу приєднання до обласного Центру психічного здоров’я почув вперше під час комісії. У психлікарні, каже працює 320 людей, планують уже другу хвилю скорочення, під яку підпадає 30 працівників, а у червні вже скоротили стільки ж. Заклад щомісяця накопичує борг з зарплати у 3,5 мільйона.

“Сьогодні 303 хворих, менше 300 чоловік не падає. Інтенсивність іде. Питання скорочення закладу – я відчуваю, йде просто закриття закладу. Ми почали заходи реорганізаційні. Я би просив комісію утриматись від такої радикальної пропозиції щодо злиття”, – сказав Вадим Бондарчук.

Грошей на утримання закладу в обласному бюджеті немає, – заначив голова облради Сергій Кондрачук. Він заявив, що 19 серпня не готовий голосувати за погашення боргів із зарплати, лише за комунальні послуги й пільгові пенсії. Відтак, попросив керівництво запропонувати шляхи погашення боргів без урахування бюджетних грошей.

“Ми не витягуємо кожен місяць вам дофінансовувати 3,5 мільйона гривень. Давайте, шукати якийсь конструктив. Ми не хочемо теж людей вивільняти – знаємо, що там прекрасні спеціалісти, хороший заклад, який достойно працює, але хочемо від вас почути пропозицію, якщо ви так агресивно сприймаєте те, що запропонували”, – сказав до представника психлікарні голова комісії Юрій Білик.

Директор закладу зазначив, що НЗСУ щомісяця недофінансовує заклад на 1, 4 млн. Служба оплачує зараз послуги за одним пакетом на 2 млн.

“1,4 мільйона дефіцит на зарплату щомісяця. З урахуванням скорочень, що зараз відбудуться, платних послуг, орієнтовно 900 тисяч недофінансування. Тому ми звернулися з листом до НСЗУ і до вас – просили проголосувати на сесії. Тому що недофінансування галузі йде зараз по всій країні”, – сказав Вадим Бондарчук.

У закладі, за словами директора, планують надавати платні послуги, зокрема, облаштувати палати покращеного утримання, по догляду та відкрите прийомне діагностичне відділення.

Заклад просить також 367 тисяч на погашення боргів, що стосуються протипожежних заходів. У разі несплати установу зовсім можуть закрити, зазначили на комісії.

Що з конкуренцією на ринку послуг

Членкиня комісії Світлана Богатирчук-Кривко уточнила, що заклади мали два роки підготовки до співпраці з НСЗУ, в тому числі до контролю з сторони Служби і до конкуренції.

“Але дехто думав, що на авось це пролетить. Справа ж не просто в реорганізації –приєднати один до одного. На сьогодні у нас дуже багато зайвих приміщень, які тягнуть комунпослуги. Люди, отримавши направлення від сімейного лікарня, більшість ідуть за вторинним рівнем меддопомоги до приватників”, – акцентувала вона.

За словами керівника галузі медицини Олега Вівсянника, у профільному департаменті мають стратегічне бачення, які зміцнити службу з надання послуг.

“Щоб обласні заклади мали більші ресурси, власне, обласна лікарня, де є більше фахівців, спеціальностей, жодного конкурента обласній лікарні немає. Ми переходимо у зовсім іншу систему надання меддопомоги – другий рівень інтенсивного лікування. Це лікарня, яка за 46 спеціальностями надає допомогу. Менше планової і більше все таки невідкладної”, – сказав він.

Діагностичний центр і шкірвендиспансер: варіанти розвитку

Олег Вівсянник зазначив, що на базі діагностичного центру можна створити відділення хірургії одного дня. Послуга, на його думку, буде конкурентною і добре оплачуватиметься, збільшиться кількість операцій і Центр зможе заробити багато грошей. У діагностичному можуть також консультувати вузькі спеціалісти обласної лікарні.

“Варіантів кілька: створити територіальне медичне об’єднання, або злиття цих підприємств. Це дозволить вберегти надзвичайно потужну структуру діагностичного центру. Ми зможем проводити планову діагностику, підсилити клініко-лабораторне відділення, де будуть проводитися лабдослідження зі всієї області, як це роблять "Діла", "Сінево”, – зазначив Вівсянник.

У такому випадку, за словами посадовця, чимало приміщень звільнять, відтак на базі діагностичного зможуть розмістити обласний шкірно-венерологічний диспансер, у якого більшість пацієнтів амбулаторного спрямування. У діагностичному центрі можна також відкрити стаціонарне відділення для диспансеру, зазначив директор департаменту.

Керівниця шкірвендиспансеру Наталія Маняк каже, що про можливість функціонування закладу на базі діагностичного почула вперше.

“Можливо, це і правильне рішення, тому що це амбулаторна допомога і в центрі міста. Єдине питання – щоб зберегти кадри. І якщо говорити про конкуренцію з приватними структурами, то, на превеликий жаль, по дерматовенерології приватні структури більше займаються косметологію. А якщо говорити про встановлення діагнозу і надання допомоги важким хворим – то це ясно шкірвендиспансер”, – зазначила головлікарка.

Вона додала, що зараз заклад боргів не має, так само планують закінчити й фінансовий рік. У диспансері ввели платні послуги, працюють по семи міжнародних грантах, за якими у кінці року планують отримати 200-300 тисяч гривень за дослідження. Основна проблема, зазначила керівниця – 140 тисяч на комунальні послуги і 30 тисяч – на дефектний акт про те, що під час зливи зірвало дах. Вона нагадала, що окрім орендованого у центрі приміщення мають своє – на вулиці Свободи.

“Там є всі умови, обладнання, яке не у всіх західних областях є – фототерапія. Тому можна подумати, щоб об’єднатися якимось чином в одному приміщенні. Нам необхідно тисячу квадратних метрів, а який медзаклад може надати таку площу – не знаю”, – сказала вона.

Фтизіопульмонологічна служба області

Очільник профільного меддепартаменту Олег Вівсянник каже, зараз лікування туберкульозу переходить в амбулаторну форму, відтак більше варто розвивати не туберкульозний заклад, а соціальну послугу.

“Ми повинні купувати соцпослугу для супроводу цих пацієнтів, а не лікувати їх по 9-10 місяців, витрачати на це шалені кошти і не мати від цього результату. Є мультирезистентні форми, які потребують лікування і на нашу область є 120 ліжок, і ми можемо повністю конкурувати на базі цього закладу”, – зазначив він.

Йдеться про фтізіопульмонологічний диспансер, на базі якого хочуть створити обласну інфекційну лікарню, а там два інфекційні відділення – дитяче й доросле.

“Міністерство чекає від нас принципового рішення. Якщо буде таке рішення, то той мільйон гривень, який обіцяв міністр на виготовлення проєктно-кошторисної документації для реконструкції фтизіопульмонологічного центру, залишається за нами”, – уточнив Вівсянник.

Він також зазначив, що під інфекційну лікарню можна використати приміщення колишнього санаторію у Новоставі. Туди можуть перемістити і фтизіопульмонологічний центр.

Заступниця директора обласного фтизіопульмонологічного центру Олена Мельничук повідомила, що зараз планують скоротити 22 людини, це 24,75 посади. З 1 січня 2020-го, коли до закладу приєднали ще чотири, у Центрі було 711 людей.

“На сьогодні, якщо погодите наше скорочення, буде 267, ми закрили чотири заклади. У нашому закладі десь буде 150 чоловік. Ми не вийдемо на нуль, тому що цих працівників треба теж розрахувати. Якщо до кінця року ми не будемо проводити скорочення, то буде заборгованість по зарплаті майже 4,5 мільйона”, – сказала Олена Мельничук.

Що в діагностичному центрі

У закладі реорганізовують структуру, заявив головний лікар Діагностичного центру Роман Шустик. З 22-ї підрозділів залишають 14 і планують скоротити 142 людини. З чотирьох заступників залишають двох.

За словами куратора галузі медицини, першого заступника голови ОДА Сергія Подоліна, медзаклади потребують оптимізації, зокрема, і діагностичний центр.

“У нас сьогодні в закладі працює більше 400 людей. Кількість лікарів, мабуть, в п’ять разів менша, ніж медсестр і обслуговуючого персоналу. Я був ражений, я їхав в ліфті, що у нас два ліфтери працює, натискають кнопки – це не може таке бути. Звідки може заклад розвиватись при тому, що є люди, які не виконують свій функціонал, а просто знаходяться?”, – сказав він.

Скількох скоротять

Сергій Подолін каже, що йдеться про скорочення людей, які стануть безробітними. Область, додає, зацікавлена, щоб люди бути працевлаштовані, але в кінцевому результаті в пріоритеті – якісна послуга.

“Ми ні в якому разі не зменшуємо за рахунок запланованої оптимізації функціонал закладів”, – заявив Сергій Подолін.

Він зауважив, що після поданих пропозицій в закладах скоротять 7-10 % персоналу.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди