Від поранень, отриманих у зоні проведення ООС, помер військовий із Запоріжжя Дмитро Сівоконь. За життя чоловіка боролися 10 діб. 27 липня його поховали у Скадовську на Херсонщині.
У середмісті Скадовська перекриті дороги. У міському будинку культури прощаються з 39-річним Дмитром. Ділитися спогадами важко, говорять товариші по службі загиблого. Багато хто не стримує сліз.
Підполковник запасу Валерій Власиневич розказує, що Дмитро лежав у шпиталі, йому зробили кілька операцій, але було множинне ураження лівої сторони.
"Там були уражені легені, нирки, був сильний удар у грудну клітину. Зламані ребра, удар був в область серця. Все це призвело до того, що організм не витримав", - каже Валерій Власиневич.
Дмитро Сівоконь 2014 року пішов добровольцем у зону АТО. З перших днів брав участь у захисті Батьківщини. 2017 року, маючи три контузії та поранення перейшов служити до Скадовська у військовий комісаріат де продовжував виконувати свій військовий обов’язок.
Старший лейтенант Дмитро Сивоконь був досвідченим військовим, розповідають його друзі. На передову пішов добровільно, і не вперше, хоча раніше вже мав поранення, говорить майор, товариш по службі Дмитра, Михайло Матвєєв.
"Завжди спілкувався українською мовою. Уважний до всіх був, завжди виявляв почуття таке – співчуття до всіх. Допомагав усім. Він виявив добровільне бажання ось зараз, у травні він написав рапорт, що хоче продовжити службу на Сході, допомагати хлопцям, перевівся у військову частину, яка виходила в ООС. У червні він туди перевівся і через місяць сталася така трагедія. Це було у полі, на командному пункті. О 17.30 їхню позицію накрило 152-м снарядом. Дмитро був на командному пункті й практично прийняв перший вибух, захистивши собою співслужбовців", - говорить майор.
З початку війни на Сході Дмитро проходив військову службу у "Сарматі", був лідером та командиром взводу. Смертельне поранення отримав 13 липня. Рятували чоловіка у Харківському госпіталі. Олександр, товариш Дмитра по службі, ділиться спогадами.
"Саме керування таким великим підрозділом як рота - це дуже тяжко. Але він ніколи не полишав надії, завжди прагнув до кращого. Довготривалий час виконував обов’язки. Найближчим часом планувався на іншу посаду. На жаль, під час порушення режиму тиші з боку ворога, а саме незаконних збройних формувань, які здійснили артилерійський обстріл, Дмитро отримав тяжкі поранення, несумісні з життям", - розказує Олександр.
Дмитра поховали на алеї героїв у Скадовську, містяни проводжали його, стоячи на колінах. У чоловіка залишилися батьки, дружина та троє дітей.
Що відомо:
- У харківському шпиталі помер військовий, поранений на сході України
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
