На Хмельниччині збирачі лікарських рослин понівечили десятки лип заради цвіту

На Хмельниччині збирачі лікарських рослин понівечили десятки лип заради цвіту

На Хмельниччині збирачі лікарських рослин понівечили десятки лип заради цвіту Фото: Суспільне.

Півсторічні липи на околицях трьох сіл Віньковецької громади порізали, поламали та понівечили невідомі. Усе – задля заготівлі лікувального цвіту, розповідає житель громади Олександр. Чоловік та інші місцеві жителі кажуть: обурені варварським ставленням до дерев, які тепер невідомо, чи цвістимуть ще.

Поламані й понівечені, зі зрізаним гіллям та оголеними стовбурами – такими залишають півсторічні липи заготовачі лікарського липового цвіту, говорить мешканець села Майдан Олександрівський Микола.

«Ріжуть дерева по самий стовбур. Тоді гілляки відрізають, а все решта лишають. Шкода, і це просто жах, що так роблять. Вони не думають за завтрашній день, живуть одним моментом», - бідкається чоловік.

Місцевий, який назвався Олександром та не хотів, аби його впізнали заготовачі липового цвіту, говорить: минулого року такі заробітчани теж калічили дерева в лісосмугах обіч доріг поміж селами Віньковецької громади.

«Вже є результат цієї підлості. І з кожним роком все до гіршого йде», - скаржиться чоловік.

Новий вид заробітку: кілограм сушеної липи вартує 200 гривень

Іван Фішерюк, староста п’яти сіл, де заготовачі липового цвіту ріжуть з дерев гілля, залишаючи голі стовбури, каже: «Виживають люди, нема роботи, люди виїжджають за кордон. Кажуть, двісті гривень кілограм липи, сушеної, коштує».

Микола з Майдану Олександрівського говорить: співчуває людям, які не мають іншого заробітку, аніж заготівля сировини для фармацевтичних підприємств, та не розуміє їх, бо якщо зараз позрізати ті гілки, то де вони рватимуть липовий цвіт наступного року.

«Я їх теж розумію – люди бідні. Але таким методом не збагатієш. Роботи в них, напевно, немає, але вони й не хочуть робити. Їм простіше так», - каже чоловік.

Наталія Міронова, завідувачка кафедри екології й біологічної освіти Хмельницького Національного університету, говорить: навіть обрізка дерев за усіма правилами – стрес для дерева.

«Якщо гілки обламали, то на цьому місці, звичайно, не буде ніякого цвітіння наступного року і за кілька років теж», - каже науковиця.

Місця зламів і зрізання гілок, додає вона, потрібно обробляти.

«Через ці рани, будемо так казати, можуть потрапляти різні хвороботворні бактерії, гниль з’являтися, це призведе до дупла, всихання дерева», - пояснює Наталія Міронова.

Заготовачі на очі селянам не показуються

Застати заготовачів на місці такої заготівлі – говорять місцеві Микола й Валентин – їм не вдавалося.

«Я далеко бачив, але під’їхав, вони втекли. Вони мотоблоками оце їдуть, машинами. Це місцеві сто відсотків», - каже Микола.

Його односелець Валентин додає: «Вони стараються або вночі, або під ранок то робити, бо вдень, коли люди ходять, не думаю, що вони би вандалили. Вони ще навіть кидають те гілля людям на городи, на поля, біля поля, то хазяї самі потім ходять, забирають».

Карачієвецький староста, до старостату якого входять усі три села, біля яких ведеться заготівля липового цвіту, Іван Фішерюк говорить: «Обрізали ті липи, але я поїхав, нікого не було вже, на жаль. Але я передав у села, сказав: моя точка зору – побачу, будемо вирішувати питання там з тобою на місці, і все».

Житель Майдан Олександрівського Олександр каже: минулого року жителі зверталися в правоохоронні органи.

«Минулого року зверталися в міліцію, в сільську раду, обіцяли приїхати, відреагували нібито. Але результатів ніяких», - каже чоловік.

510 гривень - штраф за зламані дерева

Працівниця Держекоінспекції в області Марія Саєнко розповідає, як чинити в подібних ситуаціях: «Якщо ви побачили, що коїться правопорушення – до прикладу, зрізається зелене насадження чи пошкоджується, телефонуйте в поліцію або державну екологічну інспекцію. Якщо ви побачили, що вже дерево зрізане, дзвоните в державну екологічну інспекцію, інспектор виїжджає на місце, складається протокол огляду і обраховуються збитки, нанесені державі. Якщо особи немає, яка це чинила на місці, тоді передаються матеріали в поліцію для встановлення осіб і притягнення їх до відповідальності».

З її слів, максимальний штраф за таку шкоду деревам - п’ятсот десять гривень.

Завідуюча кафедри екології та біологічної освіти ХНУ Наталія Міронова додає: «Це вади екологічного виховання, оці міфи – коли дерево поламати, воно буде краще розвиватись, це, приблизно, те саме, що спалювання призводить до покращення грунту, врожаю. Але це зовсім не так».

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди