Бобри хазяйнують у людських дворах на Чернігівщині

Бобри хазяйнують у людських дворах на Чернігівщині

Бобри хазяйнують у людських дворах на Чернігівщині оригінальне

З’їли яблуні, груші та ялинки – бобри хазяйнують у людських дворах у Лосинівці Ніжинського району. Переселилися туди із сусідніх боліт, які всохли. Місцева жителька Тамара Савенко нарахувала у ставку біля своєї хати 11 нір, хоча, зазвичай, в одній водоймі живе 3-4 сім’ї бобрів, каже єгер Володимир Боровик.

Володимир Боровик, єгер Ніжинського відділення Українського товариства мисливців і рибалок: "Укидали величезні деревини такі, і вони (свистить) кудись дівались".

Тамара Савенко, жителька Лосинівки каже: "Забрали – куди вони діли? Яблуню вони підгризли, і тепер по запчастинах туди всунули і оце там відгризають. Верхівка лишилась. Одні тільки свічки лишились від фруктових дерев. Груша почала тільки родить – знищили, з’їли".

Житель Лосинівки Василь Півень, показує: "Оце що від яблуні залишилось. Я йому в нору поставив – кажу: "На, але не займай інших".

Так жителі Лосинівки Тамара Савенко та Василь Півень рятують свої фруктові дерева від бобрів – обв’язують шифером та металевою сіткою.

"Це "Слава переможцям". А "Білий налив" вони з’їли. Оцю, як з’їли, то почали вже рятуватись. То -ненадійно. Він настільки сильний, що може розсунути і залізти до стовбура".

Ольга Конопацька-Плєхова, кореспондентка: "Бобри брід перебрели та пішли хазяйнувати у людські двори".

Тамара Савенко каже, бобри приходили сюди і раніше, але шкоди не робили. Цьогоріч, після того, як згризли майже все біля ставка, попроривали нори у двори.

"Там сад відгороджений металевою сіткою. То вони попід сіткою зробили хід, я шиферину поставила. Але я ще не усвідомлювала їхні можливості – вони і попід шиферину дерева тягають великі. Ось, погляньте. Оце – скільки туди воно (показує дерево в норі). Оце все нори. Оце тут ялинка росла – нема, все забрали".

Єгер Володимир Боровик каже, зазвичай в одній водоймі селяться 3-4 родини бобрів. Тут нарахував 11 нір. На промисел їх мешканці виходять, коли стемніє. Василь Півень біля свого двору зустрічав бобрів і вдень.

Василь Півень розповідає: "Ідемо ми з Галею. Галя каже: "Що то пішло?" А він іде на задніх лапах отак і хвостом загладжує свої сліди. Десь отак. До метра. Як собака десь".

Ольга Конопацька-Плєхова, кореспондентка: "До цього ставка бобри переселились після того, як висохли сусідні болота".

Тамара Савенко каже: "По той бік "сахаліну" - там уже випиляні всі дерева. Там років 7 вони уже".

"Сахаліном" місцеві жителі називають інший край села. Тут бобри проклали собі дорогу із висохлого та вигорілого болота до ставка.

Володимир Боровик, єгер Ніжинського відділення Українського товариства мисливців і рибалок: "Он дорога їхня. Переходять з одного водоймища в інше. Ситуація непоодинока. Різко зменшується рівень води, і бобри шукають собі глибших місць. І дійшли до села. Дерева валять, щоб робити загати, щоб тримати воду. Води катастрофічно мало – нема в криницях води".

Єдиний спосіб врятувати дерева від бобрів – обв’язувати їх міцними матеріалами. Методів боротьби із цими великими гризунами в Україні нині нема, каже голова Ніжинської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок.

Олексій Могильов, голова Ніжинської рай організації Українського товариства мисливців і рибалок каже: "Полювання на них в Україні заборонене, і їх розводиться багато – будуть іти до людей і їсти дерева. З осені вони під воду собі запасають гілля, кору. Це такі тварини, що їм постійно треба щось їсти, тим паче, що ця зима у нас тепла. У них постійно ростуть різці, і їм треба постійно гризти. А відловити – нема методів, і нема куди пересадити. Канали всі пересохли".

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСпортСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди