"Розорали заливні луки". На Сумщині мешканці села переймаються долею річки

"Розорали заливні луки". На Сумщині мешканці села переймаються долею річки

"Розорали заливні луки". На Сумщині мешканці села переймаються долею річки Суспільне Суми

Мешканці Могриці, що за 30 км від Сум, скаржаться на те, що в селі розорали заливні луки. Сіножаті роздали у приватну власність. Власники, своєю чергою, передали їх в обробіток сільгоспфірмі. Селяни розповіли: аграрії працюють упритул до річки, через що люди непокояться за чистоту води.

Місцевий мешканець Геннадій Чистовський розповідає: у 2020 році кукурудзяне поле було луками. Вони живили Псел.

“Загальноукраїнська біда – розорюються заливні луки. Заливні луки – це буфер води, річки. Ніколи це не розорювалося поле. Ми зверталися до фірми — відмовки, що ми помилилися. Зверталися в Держгеокадастр, Держекоінспекцію – відписки”, — каже він.

"Розорали заливні луки". На Сумщині мешканці села переймаються долею річки

На звернення Тетяни Нянькіної щодо розорення тутешніх луків з Держекоінспекції відповіли, що це не їхня компетенція і порекомендували звернутися до Держгеокадастру. Нам ситуацію в інспекції пообіцяли прокоментувати 8 липня.

Віктор Пархоменко працює в київській недержавній природоохоронній спільноті, яка займається проблемами впливу людини на природу. Організація об’єднує більш ніж 100 науковців і дослідників.

“На прикладі Чернігівської області: розорали заплавні луки на малій річці. Майже одразу річка міліє. Особливо, коли розорюють заболочені ділянки, як, наприклад, біля Могриці. Там вони додумалися: навіть в пониження трактор заїжджав навмисно, а отам не пісок, там трішки кращий ґрунт. І там же іще "Смарагдова мережа". Те, що ми бачимо, це "екоцид". Геноцид – це винищення людей, а екоцид – винищення екології”, — розповідає він.

За словами Геннадія Чистовського, людські паї обробляє "Агрофірма Могрицька". За інформацією сайту UA-Region, її офіс — у будинку на вулиці Веретенівській у Сумах. Там нам ніхто не відчинив, телефон фірми недійсний.

"Розорали заливні луки". На Сумщині мешканці села переймаються долею річки

На публічній кадастровій карті видно, що землі в Могриці, де зараз росте кукурудза, потрапили до Смарагдової мережі. Це природоохоронні території європейського значення, які створюються на виконання міжнародної конвенції, її Україна ратифікувала 1996 року. Заборонити знищення унікальної екосистеми в долинах українських річок шляхом розорювання заплавних луків – електронна петиція на сторінці Президента України яку створив сумський вчитель Володимир Лапченко.

“У с. Піски, на Буринщині, було розорано луки до самого берега — і в 2019 році вода змила ядохімікати, і була екологічна катастрофа, яку чомусь не помітили екологи. Дохла риба плила, вся живність, яка була у Сейму, загинула фактично. Це й спонукало мене 26 квітня цього року звернутися з петицією до президента України із пропозицією зупинити цей злочин”, — сказав Лапченко.

"Розорали заливні луки". На Сумщині мешканці села переймаються долею річки

У дослідженні, проведеному Інститутом світових ресурсів у 138 країнах, Україна та Молдова мають найвищий ризик засухи в світі.

Речниця обласного Держгеокадастру на наші дзвінки не відповіла. На питання: скільки звернень було в поліцію з початку року за фактом розорювання луків на Сумщині, речник обласного управління Володимир Крупецьких сказав, що поліція такої статистики не веде. У департаменті захисту довкілля Сумської облдержадміністрації повідомили, що за останні два роки отримали 10 звернень про розорювання земель в заплавах річок. Усі перенаправили до правоохоронних органів Держекоінспекції та Держгеокадастру. Самостійно виявили на території ботанічного заказника "Чехів яр" передану у власність земельну ділянку — інформацію передали до прокуратури області. На відповідь чекають.

Читайте також

  • У середині червня 2021 року житель Павлівки, на Сумщині, оголосив голодування у приміщенні міської ради Білопілля. Чоловік протестував проти розорювання пасовища у своєму селі. 7 червня близько 40 людей із села Павлівка перекривали дорогу у Білопіллі з вимогою повернути пасовище. Тоді вони вимагали, щоб до них приїхав голова облдержадміністрації.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди