Російські нафтопереробні заводи у жовтні збільшили виробництво дизельного палива після того, як уряд надав експортні квоти в рамках угоди про постачання між РФ і Сполученими Штатами.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела в галузі, близькі до цього питання.
Трейдери повідомили, що з 1 жовтня російський уряд дозволив винятки з чинної заборони на експорт дизельного пального, виділивши квоти, що дають Росії змогу постачати пальне в рамках угоди зі США.
З моменту набуття чинності заборони на експорт дизельного пального в Росії в серпні російські нафтові компанії були змушені скоротити виробництво, щоб задовольнити внутрішні потреби, водночас обмежуючи постачання до країн Центральної Азії відповідно до міжурядових угод.
Джерела в галузі повідомили, що виробництво дизельного пального в Росії в першій половині жовтня знизилося до приблизно 160 000 тонн на добу зі 175 000 тонн на добу у вересні. Після затвердження нових експортних квот у середині місяця обсяги виробництва почали зростати до 180 000 тонн на добу.
За даними джерел, у жовтні використання росіянами дизелю зазвичай падає приблизно до 140 000 тонн на день. Йдеться про сезонні фактори, такі як завершення збору зернових та літній сезон поїздок.
Це залишає щонайменше 40 000 тонн на день, або понад 1 мільйон тонн на місяць, доступними для експорту. Близько 0,2-0,3 мільйона тонн з цієї кількості може знадобитися сусіднім країнам, додали джерела.
Джерела заявили, що очікують, що уряд збереже заборону та використовуватиме квоти для регулювання експорту, моніторингу внутрішнього ринку та змін у виробництві.
У червні 2026 року в Росії через гостру паливну кризу щонайменше у 60 регіонах запровадили жорсткі ліміти на продаж пального. Все через атаки України на російські НПЗ.
8 липня Росія запровадила заборону на експорт дизельного пального та з липня розпочала імпортні поставки нафтопродуктів. Ця заборона мала діяти до 31 липня.
30 липня уряд РФ запровадив нову заборону на експорт бензину, дизельного та інших видів пального до 31 січня 2027 року.
Що відомо про дизельну угоду Трампа й Путіна, енергетичне перемир'я та застосування закону Грема
9 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що поговорив телефоном з очільником Кремля Володимиром Путіним та домовився з ним про постачання дизельного пального з Росії на американський та світовий ринки.
Водночас Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США видало тимчасову загальну ліцензію, яка дозволяє постачати російське дизпаливо на світовий ринок до 7 квітня 2027 року.
Того ж дня Зеленський відреагував на домовленість Трампа й Путіна та заявив, що Росія «віддячить подальшим терором та підлостями». Також він нагадав, що українська команда в той самий момент перебувала у Флориді, де вела переговори про припинення війни. За його словами, її використали як «ширму».
«Я вважаю, що нас, нашу команду використовують просто як ширму. І це точно не чесно, це точно не по-партнерськи. І це, на мій погляд, слабке рішення сильних партнерів», — сказав президент.
Зеленський також зауважив, що удари Сил оборони по НПЗ та інших нафтових обʼєктах у Росії — це «відповідь» на кількарічну кампанію ударів по українській енергетиці. Втім, за словами президента, Україна «не буде спалювати» російську нафтопереробку, якщо росіяни припинять ці атаки.
10 жовтня стало відомо, що переговори представників США, України, європейських країн і НАТО в Маямі завершилися достроково. Того ж дня Трамп заявив, що Україні потрібен новий лідер, який зможе укласти угоду щодо завершення російсько-української війни. На думку Трампа, Зеленський «міг би завершити цю війну багато разів», але вирішив цього не робити.
11 жовтня Трамп оголосив про енергетичне перемир'я між Росією та Україною, на яке нібито погодилися обидві сторони. Зеленський заявив, що Україна підтримує цю ініціативу, і додав, що Київ чекає від Вашингтона подробиць.
14 жовтня Зеленський заявив, що вночі російські війська завдали прицільних ударів балістичними ракетами по енергетичній та критичній інфраструктурі в Києві, Київській області та Харкові. За його словами, удари відчутно пошкодили 26 елементів електроенергетичного комплексу та чотири обʼєкти нафтогазової галузі.
15 жовтня 22 американських конгресмени від обох партій звернулися до Трампа з закликом у повному обсязі та без зволікань застосувати проти Росії санкції, що були передбачені законом Ліндсі Грема.
16 жовтня Трамп підписав указ, яким тимчасово відмовився застосовувати передбачені законом Грема санкції та мита з посиланням на національні інтереси США.
