Доїння овець і сонячні панелі. Як сучасні вівчарі Буковини продовжують багаторічну традицію

Доїння овець і сонячні панелі. Як сучасні вівчарі Буковини продовжують багаторічну традицію

Доїння овець і сонячні панелі. Як сучасні вівчарі Буковини продовжують багаторічну традицію Суспільне Буковина

У гірських районах Буковини вівчарі живуть на полонині. Там вони готують сир та доглядають за худобою. Аби "проводити" їх у гори, влаштовують свято, втім іноді під час гулянь вівчарі уже перебувають на полонині. Розповідаємо, як вони продовжують багатовікову традицію.

На полонині у Конятинській громаді живуть п'ятеро вівчарів. На горі вони уже місяць — щодня випасають і доять овець та кіз. У отарі майже 200 тварин. Вівчарі прокидаються до світанку та виводять на полонину овець.

Доїння овець і сонячні панелі. Як на полонині сучасні вівчарі продовжують багаторічну традиціюСуспільне Буковина

Вівчарі проходять із вівцями майже 30 кілометрів щодня, щоб знайти свіжу траву.

Тварин беруть у господарів на підніжжі. Вівчар Василь Скрипчук приїхав на полонину на власних конях. Тут готує сир. Цьому його вчили старі вівчарі, коли він вперше вийшов на полонину. Тоді Василю було одинадцять.

"Мені запам'ятались дуже старі діди, які нас, молодших, всього вчили. З ними ми випасали овець", — каже Василь.

Іван Скрипчук вперше вийшов на полонину ще молодшим — у вісім років. Його також запросили старі вівчарі, коли побачили, як він вправляється зі своєю худобою. Каже, у нього "пухли пальці" від доїння овець, втім згодом звик.

Доїння овець і сонячні панелі. Як на полонині сучасні вівчарі продовжують багаторічну традиціюСуспільне Буковина

Зліва направо: вівчарі Василь та Іван Скрипчуки

Відтоді як Василь та Іван вперше були на полонині, побут вівчарів змінився. Біля їхнього невеликого будиночка є сонячні панелі та генератор. Чоловіки спілкуються телефоном з родичами та іншими вівчарями з сусідніх полонин — розпитують про худобу та попереджають про хижаків. Раніше це робили за допомогою трембіт.

Незмінним залишився лише рецепт "вурди" — гуцульського вареного сиру. Його готують на вогні у великих казанах. Проціджують молоко через смереку, аби забрати з нього шерсть та бруд, збивають його дерев'яною палицею.

Доїння овець і сонячні панелі. Як на полонині сучасні вівчарі продовжують багаторічну традиціюСуспільне Буковина

Василь готує "вурду". Готову масу збирає у марлю та підвішує сушитись. Коли сир буде готовий — за ним на полонину приїдуть покупці.

Перед наступним випасом овець чоловіки можуть відпочити — вони разом обідають та відпочивають у своїй кімнаті. "Ми тут більше нічим не займаємось, окрім роботи. На полонині лише думаєш про те, щоб худоба була ціла і щоб бринзи багато було", — каже Василь.

Доїння овець і сонячні панелі. Як на полонині сучасні вівчарі продовжують багаторічну традиціюСуспільне Буковина

Вівчар Василь Тодосічук біля будиночку на полонині. Йому шістнадцять, вперше пішов на полонину два роки тому. Каже, любить доглядати за худобою. Вівчарством збирає гроші на своє навчання.

Іноді на полонину виходять люди без худоби, аби просто побути на самоті. Також вівчарювати можуть жінки. Вони зазвичай доять овець.

Доїння овець і сонячні панелі. Як на полонині сучасні вівчарі продовжують багаторічну традиціюСуспільне Буковина

Для доїння овець запускають через шпарини у дерев'яному наметі. Їх туди заганяє "загонщик". Одну вівцю доять менше ніж хвилину.

Перед виходом на полонину на Путильщині влаштовують свято. Таким чином "проводжають" вівчарів у гори. Іноді під час гулянь вони уже випасають овець на полонині, втім для них свято залишається важливим.

"Це гордість району! Це гордість гуцулів, які тримають овець. Святкують у всіх селах, де є такі господарі", — каже Іван Скрипчук.

Після полонини чоловіки отримають зарплату та повернуться додому. Там доглядатимуть вже свою худобу.

Читайте також

Вчителька Марія Паучек відроджує ткацтво у буковинському селі

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди