Дикий сад. Про збільшення території розкопок не йдеться – Віктор Задирака

Дикий сад. Про збільшення території розкопок не йдеться – Віктор Задирака

Дикий сад. Про збільшення території розкопок не йдеться – Віктор Задирака Колаж Єлизавети Усатенко

Перші розкопки на території Дикого Саду почались у 50-х роках і тривали не дуже довго: приблизно один археологічний сезон, це один рік. А вже безперервні дослідження тут почались в 1991 році. Про це розповів молодший науковий співробітник Музею суднобудування та флоту Віктор Задирака.

Коли археологи знаходять будь-який об’єкт, чи якесь поселення, чи городище, то називають його за місцем розташування. Якщо говорити про Дикий сад, то недалеко розташований Музей суднобудування та флоту, а в минулому це будинок командувача, якому і належав сад.

"Тут був фруктовий сад. З часом за ним припинили доглядати та він став "диким". Місцеві назвали його Дикий сад, або Адміралтейський сад. Коли було знайдене саме це поселення, в 1927 році Феодосієм Камінським (колишній директор обласного краєзнавчого музею, на той момент історико-археологічний музей), якраз і назвали його городище Дикий сад", – розповів Віктор Задирака.

За словами Віктора Задираки, випадкові перехожі знайшли тут бронзовий котел, саме з нього і почались дослідження.

Дикий садФото - Марії Савицької

Висота котла 74 см, об'єм - 86 літрів

Цей котел наразі зберігається в Краєзнавчому музеї, в експозиції, яка присвячена Дикому саду.

Дикий садФото - Марії Савицької

Сам Феодосій Камінський займався тим, що досліджував "підіймальний матеріал", тобто той, який було видно під час археологічної розвідки. Археологічні розкопки розпочались набагато пізніше. Одним з тих, хто сюди приїхав у 1950-ті роки, був Лазар Славін.

Дикий садФото - Марії Савицької

У Миколаєві очолив першу експедицію викладач університету ім. В.Сухомлинського Юрій Гребенников, продовжив дослідження з 1998 року його учень Кирило Горбенко. "Городище Дикий сад фінальної бронзи: приблизна 1200-900 роки до нашої ери, за 500 років до появи Ольвії, відомої, як давньогрецьке місто. Протягом 300 років на цьому місці жили кіммерійці. Антрополог Сергій Сирота вважає, що в поселенні Дикий сад, та інших аналогічних поселеннях бронзового періоду – жили саме кіммерійські племена", – говорить Віктор Задирака.

Кіммерійці – кочові племена. Але саме тут вони знайшли для себе добру локацію. Тут можна було ловити рибу, тут великі пасовища. Пізніше сюди прийшли скіфи та сармати. Аналогічного городища на території Миколаєва та області немає.

Дикий садФото - Марії Савицької

За словами Віктора Задираки, на території Дикого Саду знаходили цікаві речі. Наприклад, прилад для зимової риболовлі, щоб ходити по льоду.

Дикий сад. Про збільшення території розкопок не йдеться – Віктор ЗадиракаФото - Марії Савицької

І також два-три роки тому ми знаходили антропоморфні якорі.

"Це кам’яні якорі у вигляді людини. Там видна голова круглої форми, можна прослідкувати ноги, руки. Тобто такі, як скіфські баби. Але вони маленького розміру", – каже Віктор Задирака.

Дикий садФото - Марії Савицької

Площу всього городища Дикий сад археологи можуть назвати тільки приблизно. Навколо щільна забудова радянських часів та приватна територія, куди науковцям доступу немає. Віктор Задирака говорить, що багатоповерхівки, розташовані навколо, можливо, стоять на залишках поселення. Тут також колись розташовувалась військова частина: зведення її будівель зіпсувало деякі давні споруди. Скоріш за все, говорить, в радянському союзі не думали про цінність городища та й досліджувати його серйозно не збирались. У археологів залишилась невелика ділянка, чітко окреслена, де вони можуть проводити свої дослідження.

Читайте також: "Передмістя "Ольвії", що на Миколаївщині, періодично страждає від "чорних" археологів"

Офіційних археологічних втрат на цьому місці не зафіксовано, а от пошкодження були. Допоки не встановили паркан навколо городища, миколаївці використовували каміння кіммерійських споруд для того, щоб смажити шашлик.

"За гроші Громадського бюджету, за ініціативи миколаївця Дениса Барашковського, навколо городища встановлений паркан та інформаційні банери, зроблено оглядовий майданчик, облаштовано територію поруч", – говорить Віктор Задирака.

Дикий сад – пам’ятка місцевого значення. Тому про збільшення території розкопок не йдеться. Археологи порушують питання створення музею просто неба.

Читайте нас у Telegram

Підписуйтеся на Суспільне Миколаїв у Viber

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди