Верховний суд Росії відхилив апеляцію партії «Яблоко» та залишив у силі рішення про скасування реєстрації її федерального списку на виборах до Держдуми. Під час розгляду справи біля будівлі суду затримали понад 80 людей.
Про це повідомляють російська служба BBC News та Радіо Свобода.
Федеральний список «Яблока» зняли з виборів за позовом партії «Родина». Серед підстав суд назвав пожертви на загальну суму 16 900 рублів від осіб, яких визнали пов'язаними з іноземними джерелами фінансування, публікації на підтримку партії в заблокованих у Росії соцмережах та порушення авторських прав в агітаційних матеріалах.
За даними BBC, претензії стосувалися, зокрема, використання рядків «Пусть всегда будет солнце» та «Лишь бы не было войны», а також зображень, створених за допомогою ChatGPT.
У партії вважають, що справжньою причиною її усунення від виборів стала антивоєнна передвиборча програма за мир і свободу.
Під час розгляду апеляції 17 серпня біля будівлі Верховного суду затримали понад 80 людей, повідомило Радіо Свобода. Голова «Яблока» Микола Рибаков заявив у суді про тиск на прихильників партії та закликав припинити їх залякування.
Того ж дня заступника голови «Яблок» Льва Шлосберга засудили до 11 років і одного місяця колонії. Його звинуватили у повторній «дискредитації» російської армії та поширенні «фейків» про неї. Шлосберг провину заперечує та публічно виступає проти війни Росії проти України.
Радіо Свобода раніше зазначало, що «Яблоко» залишалося єдиною політичною силою, допущеною до виборів до Держдуми, яка виступала проти війни Росії в Україні. Офіційна позиція партії при цьому полягала у закликах до миру до обох сторін. Більшість інших антивоєнних та опозиційних до влади Володимира Путіна організацій до виборів не допустили.
Водночас список «Яблока» очолили переважно маловідомі регіональні політики. BBC звертала увагу, що багато впізнаваних представників партії на той момент уже зазнали переслідувань або втратили можливість балотуватися. Допуск «Яблука» до виборів наприкінці липня видання називало нетиповим для нинішньої російської політичної системи, оскільки партія фактично залишалася єдиним легальним каналом для голосування виборців з антивоєнною позицією.
Вибори до Держдуми 2026 року стануть першими після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вони мають пройти 20 вересня, зокрема РФ планує організувати голосування й на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Радіо Свобода також звертало увагу, що після чергового посилення російського законодавства владі стало простіше усувати небажаних кандидатів через адміністративні покарання та кримінальні справи.
Раніше повідомлялось, що партія «Единая Россия» в окупованому Криму паралізувала роботу інших партій. Політсила використовує адмінресурс напередодні виборів у Держдуму РФ, що відбудуться у вересні.
