Керівники розвідок Чехії, Латвії та Швеції заявили, що російська кампанія диверсій у Європі може посилитися найближчими місяцями. Водночас ризик вторгнення до країн НАТО вони оцінюють по-різному. У Празі не виключають обмеженої операції вже за кілька місяців, у Ризі ознак неминучого нападу не бачать.
Про це вони розповіли в окремих інтерв'ю виданню The Guardian.
Троє керівників європейських розвідок дали The Guardian окремі інтерв'ю протягом тижня в різних місцях. Усі вони сказали, що незалежно від подальшого розвитку подій російська кампанія диверсій у Європі найближчими місяцями, ймовірно, посилиться.
Голова Служби воєнної розвідки та безпеки Швеції Томас Нільссон назвав переломним нещодавній інцидент з озброєним дроном в аеропорту Лейпцига. Німецька влада пов'язує його з російською розвідкою. За словами Нільссона, саме атаки, здатні забрати життя або зруйнувати критичну інфраструктуру, переводять кампанію в іншу площину.
Нільссон бачить за посиленням диверсій три цілі: зменшити підтримку України, внести розкол у НАТО та налякати європейців. За його словами, Москва хотіла б, щоб Альянс нескінченно обговорював консультації за статтею 4 і не ухвалював рішень.
Нільссон також сказав, що не бачить у Москві ознак серйозного обмірковування реальних переговорів. За його оцінкою, Кремль досі вважає, що може досягти своїх стратегічних цілей, тому лише імітує переговорний процес.
Генеральний директор Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвієтс сказав, що Росія змінює підхід до вибору цілей. Замість хаотичних підпалів і диверсій заради паніки вона націлюється на конкретні об'єкти: залізничну інфраструктуру та об'єкти, що пов'язані із підтримкою України. До них також додалися підприємства оборонної промисловості. Межвієтс додав, що такі удари дають подвійний результат: об'єкт уражений, а психологічний ефект досягнутий однаково.
Голова Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Коуделка сказав, що диверсії перевантажують розвідки. Кожну пожежу чи несправність тепер доводиться перевіряти як можливий теракт, і це вже вигідно Москві. За словами Коуделки, Кремль діє за тактикою ескалації заради деескалації. У Москві тиснуть на слабкі місця західних суспільств, розраховуючи, що ті відмовляться підтримувати Україну.
Щодо ймовірності вторгнення до країн НАТО оцінки розійшлися. Коуделка сказав, що плани Кремля можуть передбачати не лише активніше використання дронів, а й невелике вторгнення на територію країни НАТО, яка межує з Росією.
«Це можливо. Може бути обмежене вторгнення, провокації під чужим прапором, масштабна кампанія впливу», — сказав він в інтерв'ю у штаб-квартирі свого відомства у Празі.
Такий сценарій, за його оцінкою, може реалізуватися впродовж місяців, а не років. Водночас Коуделка додав, що багато людей роблять усе можливе, аби цього не сталося.
У країнах Балтії імовірність вторгнення оцінюють стриманіше. Там покликаються на виснаженість російських ресурсів через війну в Україні та застерігають, що нагнітання теми нападу може грати на руку Кремлю.
«Ми не бачимо ознак неминучого нападу», — заявив Межвієтс в інтерв'ю у штаб-квартирі в Ризі.
Він визнав, що є ознаки підготовки Москви до рішучіших дій у Європі. Проте, за його словами, залишається відкритим питання, чи має Росія конкретні плани, чи це лише частина спроб поширювати страх і невизначеність у західних суспільствах.
Політики країн Балтії роками дорікали Західній Європі за м'яку позицію щодо Росії, пише The Guardian, але тепер просять західних лідерів стишити публічну риторику, адже побоюються, що розмови про неминуче вторгнення зашкодять їхнім суспільствам та економікам.
19 вересня держсекретар МЗС Естонії Йонатан Всевіов розкритикував паніку в соцмережах через можливий напад. Він написав у мережі X, що про реальну загрозу повідомлять окремо, а поки варто зберігати спокій і підтримувати Україну.
17 вересня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив у парламенті, що найближчими місяцями Росія може вдарити по території НАТО дронами або ракетами. За даними розвідки, так Москва намагатиметься довести, що п'ята стаття Північноатлантичного договору є радше теоретичною, ніж практичною.
Президент Франції Емманюель Макрон назвав попередження Туска обґрунтованими та підкріпленими документами. 18 вересня він скликав у Парижі екстрену нараду лідерів партій і кандидатів у президенти на виборах 2027 року. Серед іншого там обговорювали розвіддані про зростання загрози з боку Росії.
Ні Коуделка, ні Межвієтс не розкрили, які саме дані розвідки отримали про ймовірні плани Росії на найближчі місяці. Вони також не відповіли на запитання, чи їздив директор ЦРУ Джон Реткліфф до Москви наприкінці серпня частково для того, щоб попередити Кремль про небезпеку нападу на НАТО. Дорогою він зупинявся в Ризі.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що повідомлення про можливий напад Росії на країни НАТО «не мають нічого спільного з реальністю».
