Ключовим моментом ухвалення закону США про «пекельні санкції» стане його практичне застосування. Воно насамперед охопить енергетичний сектор та російський військово-промисловий комплекс.
Про це заявив журналістам уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Найбільший ефект, на його думку, документ матиме для країн, які продовжують купувати російські енергоносії.
«Законопроєкт передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій», — сказав посадовець.
За словами Власюка, за 8 місяців 2026 року Китай імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, Туреччина — 44 млн барелів. Саме ці держави належать до потенційних об'єктів застосування тарифів, передбачених законом.
Серед інших країн, які можуть потрапити до цього переліку за результатами оновлення даних, — Угорщина та Словаччина.
Водночас, за словами уповноваженого, закон передбачає окремі винятки, а президент США має право відмовитися від застосування тарифів за умови відповідного схвалення Конгресу.
Власюк також зауважив, що країни Європи досі купують російський скраплений природний газ. За січень–серпень 2026 року лідерами були три країни ЄС. Франція імпортувала 4,3 млн тонн російського СПГ, Бельгія — 3,06 млн тонн, Іспанія — 2,77 млн тонн.
ВІн нагадав, що ЄС ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: для СПГ за довгостроковими контрактами основна дата припинення — з 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу за довгостроковими контрактами — з 30 вересня 2027 року.
«Тому ризик застосування тарифів до європейських покупців залежатиме також від виконання ними зобов'язань щодо скорочення імпорту та передбачених законом винятків», — сказав Власюк.
Окрему увагу він приділив морським поставкам нафтопродуктів із третіх країн, які допомагають Росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробній інфраструктурі. За перші вісім місяців 2026 року до Росії морем надійшло чи прямувало 673 тис. барелів бензину з Індії, 325 тис. — з Марокко, 309 тис. — з Туреччини та 186 тис. барелів дизеля з Єгипту.
Тому, за словами уповноваженого, посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують такі поставки, є суттєвим для ефективності санкційної політики.
«Основна мета енергетичної складової законопроєкту — зниження рівня російських доходів від продажу енергоносіїв. Тому також важливі практичне застосування санкційного механізму, спрямованого на створення для держав і компаній, які співпрацюють з рф у галузі енергетики на різних рівнях, реальних економічних ризиків», — сказав він.
Другий, не менш важливий, за словами Власюка, напрямок — російський військово-промисловий комплекс.
ВІн наголосив, що для України ухвалення закону означає потенційне використання важливого інструменту, щоб домагатися запровадження санкцій щодо компаній і посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї.
«Саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак — спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення», — сказав він.
Що відомо про законопроєкт Ліндсі Ґрема
Законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Ґрем та демократ Річард Блюменталь, однак усього він має 119 співавторів з-поміж конгресменів — як демократів, так і республіканців, — які підтримують Україну.
Законопроєкт був переглянутий двічі — спершу, ще до смерті Ґрема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили деякі його положення.
Перша редакція передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, а тепер документ зосереджується лише на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах природного газу. Також в оригінальній версії йшлося про 500% тарифи щодо країн імпортерів російської нафти та газу, а у погодженій президентом США версії йдеться про тарифну ставку від 0 до 100% і остаточне рішення про визначення конкретних тарифних ставок щодо кожної окремої країни буде ухвалене торговим представником США.
Вже після смерті Ґрема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану та «військового крила «Хезболли»
7 серпня за законопроєкт проголосував Сенат США, 11 серпня його передали до Палати представників.
