15 вересня Верховна Рада голосуватиме за відставку генерального прокурора Руслана Кравченка за поданням президента Зеленського.
Про це повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Нардепи з правоохоронного комітету повідомили, що їм ще не надходило подання від президента Зеленського про звільнення Руслана Кравченка. Про це повідомляє кореспондент Суспільного.
14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко після подання у відставку заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу в підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
За словами генпрокурора, під час обшуків у службових приміщеннях ОГПУ представники НАБУ та САП отримали доступ до «захищених законом матеріалів проваджень, які не стосуються їхніх керівників, працівників і пов'язаних із ними осіб». Частину цих документів представники антикорупційних органів нібито скопіювали та викрали.
У НАБУ заявили, що директор бюро Семен Кривонос не отримував підозр від ОГПУ.
«Так само НАБУ не вилучало жодних кримінальних проваджень, про які йдеться у заявах генпрокурора. Усі твердження щодо нібито вилучення НАБУ таких проваджень не відповідають дійсності. Відтак заяви генпрокурора, який нещодавно подав у відставку, наразі мають публічний, а не процесуальний характер», — зазначили у відомстві.
Президент Володимир Зеленський заявив, що у генерального прокурора Руслана Кравченка є тільки один шлях — звільнення з посади і закликав Верховну Раду невідкладно підтримати його відставку.
Руслан Кравченко виїхав за кордон. Він заявив, що виїхав у відрядження, в межах якого Кравченко планує «поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів».
Що відомо про операцію «Карфаген»
4 вересня стало відомо, що в межах операції «Карфаген» НАБУ та САП здійснюють слідчі дії з викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолює посадовець Офісу генерального прокурора. Її учасників пов'язують із «кришуванням» мережі шахрайських кол-центрів та легалізацією майна.
З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву. За даними слідства, у середині 2025 року він створив та очолив із керівних структурних підрозділів Офісу генпрокурора та нібито залучив до його складу працівників прокуратури та наближених осіб.
У НАБУ і САП стверджують, що учасники організації систематично отримували неправомірну вигоду за те, щоб не перешкоджати діяльності так званих кол-центрів, які займалися шахрайством щодо громадян України та іноземців.
За версією слідства, отримані кошти легалізовували через придбання нерухомості, коштовностей та іншого цінного майна на понад 20 мільйонів гривень. Ще понад 10 мільйонів гривень учасники організації, ймовірно, розмістили на рахунках близьких осіб, видаючи ці гроші за доходи від підприємницької діяльності.
В Офісі генерального прокурора 4 вересня заявили, що працівника, щодо якого перевіряють можливу причетність до протиправної діяльності, пов'язаної з шахрайськими кол-центрами, відсторонять від виконання службових обов'язків на час досудового розслідування.
У неділю, 6 вересня, ВАКС ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави.
7 вересня суд також обрав запобіжні заходи співмешканці Кропиви, Єлизаветі Івахненко, та його водію Сергію Куцому.
Сам же генпрокурор України Руслан Кравченко заперечив свою причетність до отримання коштів від незаконних кол-центрів та їх легалізації, а також прокоментував законність своїх побутових витрат, заявивши, що всі побутові питання його родини здійснювалися «виключно в межах чинного законодавства та задекларованих доходів без будь-яких порушень».
7 вересня Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади генерального прокурора України, назвавши це «свідомим політичним рішенням».
