Колишній міністр енергетики та юстиції Герман Галущенко міг впливати на НКРЕКП, яка має бути незалежною. Робив він це, як під час своєї роботи у Міністерстві енергетики, так і під час роботи в Міністерстві юстиції.
Про це під час засідання ТСК Верховної Ради з економічної безпеки розповів керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов, передає кореспондент Суспільного.
За його словами, під час огляду вмісту телефона Германа Галущенка, слідчі НАБУ виявили переписку з головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Юрієм Власенком. У ній нібито Галущенко фактично давав вказівки голові регулятора щодо того, де і як робити перевірки, а також як реагувати на запити від НАБУ щодо інших кримінальних проваджень.
«Формат взаємодії колишнього міністра енергетики з НКРЕКП має ознаки фактичного обмеження інституційності регулятора… Серед іншого, регулятору фактично доручалося спільно з іншими відомствами провести аналіз ринку, визначення прайс-кепів, підготовку пропозицій щодо функціонування ринків енергоносіїв», — розповів Абакумов.
За словами Абакумова, дане кримінальне провадження стосувалось сонячних електростанцій, пов'язаних із братом колишнього заступника керівника ОП Ростислава Шурми.
Окрім цього, Абакумов розповів що Галущенко окрім переписок мав і зустрічі із Власенком в будівлі Міністерства енергетики. Також подібні контакти з головою НКРЕКП Галущенко мав і після того, як залишив Міненерго та отримав посаду міністра юстиції.
15 лютого Галущенка затримали під час спроби перетину кордону. 16 лютого стало відомо, що співробітники НАБУ і САП повідомили експосадовцю про підозру за двома статтями ККУ — «створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній» й «легалізація майна, отриманого незаконним шляхом». Слідство стверджує, що він причетний до операції «Мідас», що стосується розкрадання коштів в Енергоатомі.
17 лютого Вищий антикорупційний суд відправив Галущенка під варту до 15 квітня з можливістю застави у 200 мільйонів гривень. Ексміністр заявив, що незадоволений розміром застави та планує подати апеляцію на рішення суду. На це рішення обидві сторони процесу подали апеляційні скарги. Захист просив пом'якшити запобіжний захід, а прокуратура просила про заставу у розмірі 425 мільйонів гривень.
Як повідомляв ЦПК, 12 червня ВАКС продовжив Галущенку строк тримання під вартою, але зменшив заставу до 150 мільйонів гривень.
