"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорів

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорів

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорів Суспільне Карпати

14 червня понад 50 людей здали кров в обласному центрі служби крові. Про це розповіла лікарка-методистка медзакладу Любов Грицишин. Серед тих, хто сьогодні вирішив здати кров – люди, які є донорами більше 20 років. У Всесвітній день донора крові своїми історіями вони поділились із журналістами Суспільного Карпати.

Любомир Стахів – сьогодні перший відвідувач центру крові.

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорівСуспільне Карпати

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорів

Спочатку чоловік здає кров для визначення вмісту гемоглобіну та лейкоцитів. Опісля, йде до лікаря-терапевта, який визначає стан здоров’я донора. Далі, за декілька хвилин до процедури чоловік, п’є чай з печивом.

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорівСуспільне Карпати

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорів

Любомир здає кров не вперше – він став донором у 2012 році. Розповідає, що навіть під час карантину двічі приходив здавати кров. Сьогодні чоловік вперше стане донором плазми.

Читайте також: Прикарпатський військовослужбовець здавав кров майже сотню разів

"Кров цільно я можу здавати з 22 числа, бо є певний проміжок. А сьогодні хотів прийти, бо це для мене теж свято. Є люди потребуючі. Я завжди здаю. Якщо не потрібно нікому, то на дитячу, на АТО, і просто на лікарні відправляють, заготовлюють кров. Група така поширена, що це, обов’язок кожного", – розповідає Любомир Стахів.

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорівСуспільне Карпати

Любомир Стахів, донор

Під час здачі плазми, каже чоловік, почуває себе добре. Щоб не паморочилася голова – зранку завжди снідає. Перед здачею крові не можна їсти нічого жирного, розповідає завідувачка відділу заготівлі крові Ірина Стецев’ят, але снідати перед процедурою, каже – потрібно завжди.

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорівСуспільне Карпати

Завідувачка відділу заготівлі крові Ірина Стецев’ят

"Дуже часто люди плутають здачу крові зі здачею аналізу крові. Тут головне прийти виспаними, не вимученим, добре себе почувати. І обов’язково – снідати, – зазначає лікарка. – І це дуже обов’язково, ми на цьому наголошуємо, бо часто люди приходять голодні і потім себе можуть трошки погано почувати".

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорівСуспільне Карпати

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорів

У спеціально відведеному кабінеті донори здають тромбоцити. Готують ці компоненти на замовлення для онкохворих людей, бо зберігати їх можна лише п'ять днів. За словами Ірини Стецев’ят, здавати тромбоцити можуть не всі, а лише чоловіки віком від 20 до 45 років.

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорівСуспільне Карпати

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорів

"Трошки є брак донорів. Дехто боїться здавати, бо ще є стереотипи якісь старі, що може щось статися, – мовить Ірина Стецев'ят. – У нас все абсолютно стерильно. Системи – закриті, стерильні, одна система – на одного донора. На рахунок цього можна не хвилюватися".

Ігор Свінцицький вперше став донором крові у 1994 році.

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорівСуспільне Карпати

Ігор Свінцицький, донор

Сьогодні чоловік здає тромбоцити. Каже, прийшов сюди, бо йому зателефонували люди, яким необхідні ці компоненти: "В мене є достатня кількість (тромбоцитів – ред.) при аналізах і людям потрібно. Мушу здати – не шкода. Так – ніби кров очищується, кажуть, що оновлюється кров, це дуже добре для організму".

Кров для вагітної дружини свого колеги здає сьогодні Сергій Балан.

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорівСуспільне Карпати

Сергій Балан, донор

Чоловік каже, що стає донором крові не вперше: "Стараюсь раз на пів року. Ну це і для організму добре, тому що оновлюється кров. І, можливо, моя кров комусь потрібна буде, щоб врятувати життя".

Щодня в центр крові приходить від 20 до 40 людей, каже лікарка-методистка Любов Грицишин. Сьогодні ж здали кров понад 50.

"Моя кров комусь потрібна, щоб врятувати життя". Історії франківських донорівСуспільне Карпати

Лікарка-методистка Любов Грицишин

"Потреби у крові завжди є. Ми робимо запаси, але ці запаси треба поповнювати, позаяк кров зберігається не так довго, як нам здається. Еритроцити зберігаються 42 дні, – говорить Любов Грицишин. – Але спланувати, скільки треба тієї чи іншої групи крові, ми не можемо, тому що настає такий момент, що стається катастрофа чи в пологовому будинку, чи автокатастрофа".

Сьогодні, для всіх донорів у центрі крові підготували подарунки – чай, мед і чашку.

Що відомо

  • До Дня донора понад 200 прикарпатців здали кров упродовж тижня
  • "Крапля крові дарує життя". У Прикарпатському центрі служби крові стартувала благодійна акція

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди