Сенатор-демократ від штату Коннектикут, США, Річард Блюменталь, співавтор законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану, заявив, що сподівається на остаточне ухвалення документа у вересні 2026 року.
Про це Річард Блюменталь повідомив під час брифінгу, відповідаючи на запитання Суспільного.
Блюменталь заявив, що законопроєкт має сильну підтримку серед республіканців і може отримати підтримку демократів.
«Це план і набір заходів, які можуть отримати більшість у Палаті представників. Він буде надзвичайно ефективним — як у вторинних санкціях, так і в прямих санкціях проти олігархів, фінансових установ, суміжних галузей та тіньового флоту», — наголосив Блюменталь.
Сенатор зазначив, що ключовим фактором є забезпечення дотримання санкцій та позиція президента США Трампа. Він заявив, що затримка з ухваленням була пов'язана з необхідністю отримати «зелене світло» від Білого дому після тривалих переговорів із торговим представником США та керівництвом обох партій.
«Я сподіваюся, що саме цей законопроєкт буде прийнято і підписано президентом. Ми з Ліндсі Гремом мали різні погляди, але обидва були рішуче налаштовані на його ухвалення. Сподіваюся, це станеться у вересні. Палата представників повертається у вересні, і я тісно спілкуюся з керівництвом Палати, і я дуже сподіваюся, що тоді буде рішучість прийняти це», — сказав Блюменталь.
Раніше стало відомо, що уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк наступного тижня збирається відвідати США, щоб лобіювати закон американських сенаторів Ґрема та Блюменталя щодо санкцій проти Ірану та Росії, зокрема її військово-промислового комплексу.
Що відомо про закон Ґрема
Законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Ґрем та демократ Річард Блюменталь, однак усього він має 119 співавторів з-поміж конгресменів — як демократів, так і республіканців, — які підтримують Україну.
Законопроєкт був переглянутий двічі — спершу, ще до смерті Ґрема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили деякі його положення. Перша редакція передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, а тепер документ зосереджується лише на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах природного газу. Також в оригінальній версії йшлося про 500% тарифи щодо країн імпортерів російської нафти та газу, а у погодженій президентом США версії йдеться про тарифну ставку від 0 до 100% і остаточне рішення щодо визначення конкретних тарифних ставок щодо кожної окремої країни буде ухвалене торговим представником США.
Після смерті Ґрема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану та «військового крила» «Хезболли».
7 серпня за законопроєкт проголосував Сенат США, далі його має підтримати Палата представників Конгресу.
