4 липня 2023 року сильна й тривала злива підтопила різні ділянки Рівного, рух тролейбусів зупинився.
Система зливової каналізації у Рівному не розвивається так стрімко, як міська забудова. Відтак, це стає причиною постійних підтоплень деяких частин міста під час сильних злив. Про це Суспільному у 2021 році розповідав доктор технічних наук Олександр Ткачук. Експерт пояснював, як місто може змінити цю ситуацію та зазначив, що у цьому процесі Рівне відстає у розвитку щонайменше на сто років.
Куди дівається дощ у Рівному
У Рівному є майже 30 кілометрів так званих дощових мереж – саме ними відводиться вода з вулиці під час та після злив. При цьому протяжність цих мереж не змінювалась, каже доктор технічних наук, завідувач кафедри міського будівництва та господарства НУВГП Олександр Ткачук. Це підтверджують і в УЖКГ.
"На жаль, на багатьох ділянках доріг їх немає. У нас в загальному близько 30 кілометрів дощових мереж і є ще загальносплавна, де всі види стічних вод – побутові, фекальні, дощові і виробничі збираються одною системою трубопроводів, колекторів і відводяться за межі забудованої території. Збір води і її акумулювання на окремих ділянках – це проблема, проблема не тільки Рівного, а й багатьох населених пунктів України", – каже Олександр Ткачук.
Науковець пояснює: система зливової каналізації не розвивається такими темпами, як розвивається міська забудова. А кожен новий зведений будинок, дорога та територія – це зменшення території, яка раніше вбирала в себе воду.
"Як такої катастрофи я особисто не бачу, тому що це тимчасове явище – на пів години – годину затоплює окремі ділянки і потім ця вода фільтрується або в ґрунт, або відводиться комунікаціями. Є підтоплення – це матеріальні збитки, їх допускати не можна. Але це одиничні випадки. А такого, щоб знесло моста, розмило дорогу, обвалився будинок – я в Рівному такого не пам’ятаю. Тобто проблем достатньо, але як такої катастрофи немає", – вважає науковець.
Як би мало змінюватись місто
Олександр Ткачук вважає, що коли у Рівному йде нове будівництво – має будуватись і система відводу дощових вод.
"Це не просто питання – відвести ці стічні води. Їх перед скидом у водойми потрібно ще очистити. А з очисткою у нас дуже великі проблеми і в Рівному, і в інших населених пунктах. В основному в нас одна артерія – річка Устя. В нас є колектори, насосній станції, які перекачують дощові води. Потім ці дощові води уже самопливом далі скидаються у річку Устя, в основному нижче за течією річки Устя", – каже науковець.
Окремо доктор технічних наук зупинився на новому мікрорайоні "На Щасливому".
"Каналізація є як така, звичайно, побутові стічні води є, але окремо роздільної дощової – там нема. Є якісь басейни, які мають скидати, але, на мій погляд, їх явно там недостатньо, щоб вода фільтрувалась. А питання: якщо вода знаходиться в цьому інфільтраційному басейні – куди їй потім діватись. Це хороший метод затримувати, але має бути система дренажних труб, а їх там, наскільки я знаю, не передбачено. Ми колись давали свої пропозиції, можливо, враховано, але я не знаю, що саме врахували", – сказав Олександр Ткачук.
За його словами, в центральній частині Рівного є загальносплавна каналізація, у яку потрапляють всі види стічних вод: побутові, виробничі, дощові.
"І всі ці забруднення, і фекалії в тому числі скидаються в річку Устя. Це неправильно, це підхід 19 століття, а ми живемо в 21-му. Як мінімум на 100 років ми відстаємо. Так, в 19-му столітті це був вихід", – вважає науковець.
Що думають в УЖКГ
В управлінні ЖКГ Рівного зазначають: наразі місце ШЕУ, яке утримує зливову каналізацію, намагається її вчасно чистити. І визнають: існуючої системи очевидно недостатньо.
"Прочищаються ці труби і готується до літа. Але ж ми повинні врахувати те, що з кожним роком збільшується забудова міста, збільшується площа твердого покриття та відповідно збільшується об'єм води, а труби й діаметр залишаються ті ж самі. Ми розуміємо, що однозначно місто своїм бюджетом не потягне вирішити такі питання, а якщо вирішувати, то потрібні десятиріччя", – каже заступник начальника управління Володимир Лапюк.
За словами посадовця, допомогти Рівному могли б організацій, які фінансують вирішення подібних проблем. Таку роботу, додав, місто веде. Водночас найближчим часом місто під час ремонту вулиць і саме займатиметься розбудовою мережі.
"На цей рік запланували вулицю Студентську облаштувати зливною каналізацією, вулицю Медичну – заплановано виділити кошти на облаштування зливової каналізації. Але це точкове таке вирішення питання, яке з Медичної вулиці воду забере, але далі куди воно поведе... Під'єднаємо системи, а труби то лежать старі, діаметр не міняється", – коментує Володимир Лапюк.
Як це бачили мери: колишній і теперішній
Під час виборів мера Рівного восени 2020-го року Володимир Хомко, який керував містом з 2008-го, зачепив тему підтоплень.
"Це є момент, коли можна вщипнути мерів всіх міст. Зливи, ви бачите, всі міста однакові, бо всюди така сама ситуація зі зливовою каналізацією. І я вас запевняю: всі, хто казав, що зроблять – не зроблять цього. Найближчих десять років цього не виправиться. Але буде можливість покритикувати мера. В кожному місті", – казав Хомко.
Новий міський голова Олександр Третяк у коментарі Суспільному зазначив, що для початку потрібно серйозно прочистити існуючу мережу зливової каналізації.
"Тут потрібно буде застосовувати і серйозну техніку потужну, і науковий потенціал. Ми вже в процесі. Це написання цілого проєкту на отримання коштів від європейських фінансових інвестиційних агенцій, які допомогли б нам фактично зняти питання з порядку денного. Тому що лишень за кошти міста, на жаль, ми не зможемо вирішити цю проблему", – сказав міський голова.
Якщо не нові труби, то що?
За словами доктора технічних наук Олександра Ткачука, альтернативою можуть стати затримання дощових вод у спеціальних резервуарах, інфільтраційних басейнах чи майданчиках і це буде значно дешевше, ніж прокладати нову мережу. Водночас він додає: при великих зливах глобально проблему підтоплень це навряд вирішить.
"За останні кілька років у нас захищено дві кандидатські дисертації на цю тему. Пропонуємо затримувати воду у місцях і випадіння за допомогою інфільтраційних майданчиків, інфільтраційних басейнів. Це підземні сховища із пористим матеріалом різним, може бути щебінь, бутовий камінь, можуть бути пластмасові такі шторм-блоки, зараз досить багато такого, особливо в Одесі. Там вода накопичується під час дощу, а потім поступово відводиться", – каже науковець.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
