Як громадам Житомирщини заробляти на зелених садибах: поради експертів

Як громадам Житомирщини заробляти на зелених садибах: поради експертів

Марафон
Як громадам Житомирщини заробляти на зелених садибах: поради експертів Колаж Суспільне Житомир

9 червня в рамках марафону про розвиток зеленого туризму в Житомирській області гості програми "Сьогодні. Головне" на каналі "Суспільне. Житомир" розповідали, як громади можуть заробляти на зелених садибах.

За словами експерта з розвитку туризму у громадах та розробника туристичних маршрутів Сергія Толстихіна, для громад зелений туризм наразі є одним з найпростіших способів поповнити бюджет.

"Залучити потужного інвестора, котрий зайде в громаду і збудує велику фабрику на тисячу робочих місць, непросто, а от розвивати зелений туризм – можна, – говорить Сергій, котрий і сам є власником зеленої садиби. – Адже, по суті, кожна сільська родина уже на старті має базову нерухомість, з якої можна розвивати садибу, та персонал, котрим, власне, може бути сама родина. Тому розвиток сільського туризму – це значно швидший і простіший шлях для підвищення економічної спроможності. Звісно, треба враховувати туристичні маршрути і наповнення туристопотоком".

У плані оподаткування ситуація складніша, адже в українському законодавстві немає механізму, котрий зобов’язував би власника садиби платити податки, каже Сергій. Але громада, за його словами, в будь-якому разі лишається у виграші.

"Особисто я зареєстрував ФОП і плачу податки, але законодавчо це не є обов’язковим, – зазначає Сергій. – Немає якогось окремого закону про сільський зелений туризм. В цьому є, як плюси, так і мінуси – залежно від того, під яким кутом дивитися. З точки зору громади, сплата податків власниками садиб – це можливість наповнити бюджет. Тому громаді вигідно, щоб людина офіційно реєструвала садибу. З іншого боку, більшість власників садиб керується законом про особисте селянське господарство. Згідно цього закону, в особистому селянському господарстві можна вести господарську діяльність, не реєструючи окрему юридичну особу. Так чи інакше, громада все одно буде у виграші. Навіть якщо садиба не сплачує податків чи зборів, але при цьому притягує багато людей, які купують товари і послуги, можна уявити, скільки грошей люди витратять в магазинах, скільки вони куплять крафтових місцевих продуктів, давши можливість місцевому населенню заробити. Тому опосередкований дохід для громади завжди є".

А ще Сергій Толстихін радить власникам садиб кооперуватися між собою. Конкуренція, каже він, повинна бути здоровою, тому варто не ворогувати, а давати заробити і своєму сусідові.

"Наприклад, у мене в садибі немає власної сауни, а в мого конкурента вона є. А у мене є велопрокат, а в нього немає. То ми з ним домовилися – мої гості мають можливість відвідати сауну у нього, а його гості можуть взяти в мене напрокат велосипеди. А ще – ми направляємо один одному клієнтів", – говорить Сергій.

Голова асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв дав поради, як громадам заробити саме на подієвому туризмі. З його слів, цікаві події та заходи, організовані громадами, приваблюють більше туристів, котрим знадобиться місце для відпочинку та ночівлі, а також харчування і розваги. У розвитку цього напряму Олександр Лієв радить звернути особливу увагу на процес планування та організаційні моменти.

"Подієвий туризм – це досить складний вид туризму, адже для будь-якої громади, яка приймає туристів не цілий рік, а лише три дні на якусь подію, ці три дні є досить потужним стресом. Тому заробляти на подієвому туризмі можна лише тоді, коли ми вміємо управляти термінами перебування людей і їх потоками. Ми повинні розуміти, кого запрошуємо, де і як ми поселимо цих людей, як ми це прорекламуємо і на чому ми заробимо. Треба пам’ятати, що ми організовуємо подію не тільки для того, щоб нас по телебаченню показали, а для того, щоб на цьому заробити", – говорить Олександр Лієв.

За його словами, подієвий туризм вимагає постійного контакту з аудиторією, яка зацікавлена в тій чи іншій події або заході.

"День міста, храмове свято, якісь інші заходи, куди приїздять туристи – це не зовсім подієвий туризм. Це місцеві заходи, які громада проводить для себе, і на них приїжджають гості. Подієвий туризм вимагає постійного спілкування зі своєю цільовою аудиторією. Приміром, можна організовувати спільноту, де люди спілкуються не тільки три або п'ять днів, які проходить подія, а цілий рік. Організатори цікавляться, щоб вони хотіли почути на фестивалі, узгоджують з ними інфраструктуру, спільно вирішують, кого запросити. Це і є подієвий туризм, бо за цим фестивалем їде вся спільнота. Чим відрізняються туристи від екскурсантів? Туристи – це ті, які ночують, екскурсанти – це ті, які приїхали на день, і поїхали ночувати додому. Заробіток, звичайно, на тих, хто ночує", – каже голова асоціації індустрії гостинності України.

Олександр Лієв радить організаторам подій визначити свою аудиторію, якою, до прикладу, можуть бути жителі сусідніх громад. Також треба придумати, чим подія або продукт відрізняється від інших подібних і зробити на цьому акцент.

"Подієвий туризм – це там, де ми в кінці сказали, скільки ми заробили, скільки людей приїхало і скільки грошей вони в нас лишили, – говорить Лієв. – А якщо це звичайний фестиваль, наприклад, типу Фестиваль черешні, куди місто витрачає кошти, але заробітку не має, то ми не можемо говорити про туризм. Це про культуру. Це теж має місце бути, але якщо громада не ставить мети заробити на цьому, то це не про туризм, а про промоцію громади. Туризм все-таки повинен вираховуватися в грошах".

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди