Європейський Союз ще не погодив 21-й пакет санкцій проти Росії, але у понеділок, 13 липня, Рада ЄС у закордонних справах може затвердити окремий список індивідуальних санкцій із 250 осіб та компаній.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас перед початком засідання Ради міністрів закордонних справ.
"Сьогодні ми сподіваємося, що погодимо 250 позицій (санкційного списку, – ред.). Ми також працюємо над 21-м пакетом санкцій, щодо якого у нас ще немає домовленості. У нас є список із 250 осіб. Маю на увазі, що це різні люди, особи, які займалися різною діяльністю. Тож це досить розлогий список. Сподіваюся, що ми зможемо його ухвалити сьогодні. Щодо 21-го пакету, то там ще залишаються деякі відкриті питання, але ми працюємо над досягненням згоди", — сказала вона.
За словами голови дипломатії ЄС, це найбільша кількість осіб і компаній серед тих, які досі ЄС вносив у списки індивідуальних санкцій.
"Це також реакція на нещодавні напади Росії на цивільне населення", — додала Каллас.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс також повідомив, що ЄС ще не досяг домовленості щодо 21-го пакета санкцій проти РФ.
Він наголосив, що чекає на обговорення, щоб з’ясувати, "на якому етапі ми застрягли з цими рішеннями", і додав, що Литва закликала внести до списку санкцій провідні енергетичні компанії Росії, такі як "Росатом" та "Лукойл", щоб "нарешті перекрити джерела фінансування російської військової машини".
"Ми досі не ухвалили рішення щодо продовження заборони на надання послуг. Ми все ще боремося з питанням надання послуг з перекачування СПГ. Тож я з нетерпінням чекаю, щоб побачити, чи достатньо ми серйозні, бо не може бути так, щоб наші комерційні інтереси визначали рівень амбіцій щодо санкцій. Ми не можемо ставити економічні інтереси вище за інтереси безпеки", — сказав Будріс.
Другим питанням, за словами міністра, є початок переговорів щодо відкриття кластерів з Україною.
"Не було жодних об’єктивних перешкод для того, щоб відкрити всі кластери вже цього липня. Але завтра ми відкриємо лише другий і шостий кластер, а всі інші відкладемо до осені. Ці постійні затримки з нашого погляду, є дуже контрпродуктивними, оскільки вони відкладають і, крім того, уповільнюють переговори", — сказав він.
Третє незавершене питання, за словами Будріса,— це Європейський фонд миру на 6,6 мільярда євро.
"І знову ж таки, немає жодних підстав продовжувати його блокувати. Ми могли б ухвалити рішення й отримати додаткові кошти як для нас, так і для України на її потреби у сфері безпеки та оборони", — сказав міністр.
Водночас він нагадав, що під час саміту НАТО в Анкарі союзники в рамках НАТО, ухвалили рішення виділити 70 мільярдів євро на потреби України у сфері безпеки та оборони, і зобов’язалися зробити те саме у 2027 році.
"Тепер ми маємо перетворити ці зобов’язання на реальні можливості та надати їх швидше Україні. Вона потребує значної підтримки, особливо перед настанням зими, оскільки її енергетичний сектор зазнає цілеспрямованих російських атак. Тому обов’язком усіх держав-членів є також надання енергетичної підтримки, як це робить Литва, — у вигляді електрогенераторів, трансформаторів та іншого необхідного обладнання", — сказав Будріс.
