Корисно для ґрунту, але економічно ризиковано – органічне землеробство на Чернігівщині

Корисно для ґрунту, але економічно ризиковано – органічне землеробство на Чернігівщині

Корисно для ґрунту, але економічно ризиковано – органічне землеробство на Чернігівщині ФОТО: Суспільне Чернігів

Виріс вміст фосфору, калію, азоту та гумусу. Інститут ґрунтів дослідив, як змінилася якість землі за п'ять років органічної обробки. Дослідження проводили на базі фермерського господарства Миколи Мисника на Коропщині. Органічне землеробство на Чернігівщині зараз охоплює до піввідсотка з усіх сільгоспземель області.

На полях під Коропом півтора десятиліття ведеться виключно органічне землеробство. Тобто без використання міндобрив, отрутохімікатів, антибіотиків. Продукція, вирощена тут, вважається екологічно чистою. Цьогорічний урожай експортуватимуть до Швейцарії, говорить Микола Мисник, засновник господарства органічного виробництва «Золотий Пармен».

«У цьому році спробуємо квасолю як бобову, тому що в сівозміні повинні бути бобові культури, бо вони збагачують ґрунт азотом з повітря».

Корисно для ґрунту, але економічно ризиковано – органічне землеробство на ЧернігівщиніФОТО: Суспільне Чернігів

Корисно для ґрунту, але економічно ризиковано – органічне землеробство на Чернігівщині

Екологічно чиста продукція та покращення якості ґрунтів – дві основні мети, які досягаються органічним землеробством, каже агроном Андрій Сухаренко.

«Відмова від внесення хімічних речовин, суворе дотримання сівозміни, і ми кожного року дотримуємося посіву сидеральних культур – це культури, які накопичують азот, фосфор калій, насичують ґрунт біотою».

Органічне землеробство збагачує ґрунти. На відміну від традиційного. Якщо без сівозмін вирощувати такі культури як соняшник, рапс, кукурудзу, це виснажує землі, каже агроном.

«Вони виносять з ґрунту азот, калій, фосфор - всі поживні речовини. Якщо соняшник, то він, крім того, що виносить ці поживні речовини, так він ще висушує ґрунт. Коли сіють соняшник по соняшнику, я вважаю, що це взагалі варварство».

Корисно для ґрунту, але економічно ризиковано – органічне землеробство на ЧернігівщиніФОТО: Суспільне Чернігів

Корисно для ґрунту, але економічно ризиковано – органічне землеробство на Чернігівщині

Люпин, квасоля, просо, гречка, озима пшениця – такі культури посіяли в господарстві цього року. Площа під органікою – понад півтисячі гектарів. Сівозміна на цих полях постійна – це один з прийомів органічного землеробства, каже Андрій. Так збагачують ґрунти, борються зі шкідниками і хворобами.

За п'ять років на полях, які обробляє господарство, родючість землі підвищилась, – якість ґрунту зросла за рядом показників. Це дані досліджень обласної філії Інституту охорони ґрунтів.

«Наприклад, показник кислотності ґрунтів за п'ять років змінився від 5.2 до 5.5 pH. Тобто, реакція ґрунтового розчину стала більш сприятливою для більшості культур. Те саме з фосфором, калієм, азотом, гумусом. Середньозважені показники зросли від 5 до 12 %», – говорить Ірина Шабанова, головний інженер-ґрунтознавець.

«Земля – це товар. Але в Україні ми її називаємо матінка-земля. А ми матінку не вбиваємо, а жаліємо і працюємо, щоб вона була кращою. Хотілося, щоб в Україні було більше таких підходів – ґрунти – це ж не тільки на одне покоління», – сказав Микола Мисник.

В Євросоюзі, куди експортує більшість своєї продукції господарство Мисника, до 2030 року планують збільшити площі під органіку до 25 %. В Україні, за даними Мінекономіки, органічним землеробством зараз обробляється близько 1% сільгоспземель, говорить Микола Мисник.

«В нас через місяць запрацює ринок землі, і може бути таке, що в нас впаде процент площ під органікою, поки цей дикий ринок не стане колись цивільним».

«Від держави немає підтримки у викупі своїх же органічних земель. А відповідно, якщо ми їх не викупимо, викупить традиційний виробник, який тут посадить кукурудзу чи соняшник», – сказав Євген Мисник, керівник господарства органічного виробництва «Золотий Пармен».

Натепер в господарстві поки не планують розширяти площі під органічне землеробство - багато економічних ризиків, каже Євген.

«Рік на рік не попадає, і буває важко забезпечити себе фінансами по виходу врожайності, тому що тут ми не можемо застосовувати хімічні засоби захисту, підживлення і так далі. Відповідно, несемо більше ризиків. Також більше коливання цін на ринку органіки».

За його словами, для розвитку органічного землеробства потрібна підтримка держави.

«На нашу думку, ідеальним би було перейняття європейського досвіду, насамперед німецького, швейцарського, де є дотації на гектар, якщо фермер веде органічну діяльність».

Читайте також:

Від однієї до двох тисяч доларів за гектар - з якої ціни стартує ринок землі на Чернігівщині

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди