11 липня у Польщі пройшли заходи з вшанування жертв Волинської трагедії. Заходи відбуваються на фоні погіршення відносин з Україною з боку Польщі через назву підрозділу ССО "Імені героїв УПА".
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
11 липня у Польщі відзначають жертв Волинської трагедії, яку в країні називають "Волинською різаниною". Також Польща називає цей день "Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої".
Польська офіційна історіографія заявляє, що 11 липня 1943 року, у часи окупації України нацистською Німеччиною, на території західної України нібито пройшла "Кривава неділя" — хвиля масових убивств польського населення на Волині.
10 липня в Українському інституті національної пам'яті анонсували дослідження та ексгумацію останків тіл мешканців сіл Острівки та Воля Островецька, нині Ковельського району Волинської області, які загинули у серпні 1943 року. Роботи триватимуть з 13 липня до 7 серпня 2026 року,
11 липня у Польщі пройшли католицька меса в Польовій катедрі Польської армії та покладання вінків біля Пам’ятника жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами, як називають трагедію у Польщі.
Кореспондентка Суспільного повідомляє, що на месі у Варшаві були присутні представники польського уряду, місцевої влади та українські дипломати.
Також кореспондентка Суспільного повідомляє, що посол України у Польщі став на коліна біля меморіалу жертвам трагедії під час покладання вінків.
Міністерство закордонних справ України у заяві до дня відзначення жертв трагедії у Польщі наголосило, що Україна та Польща мають зберігати спадок співпраці, взаємної довіри та стратегічного партнерства на памʼять про жертв трагедії та як обовʼязок перед сучасними поколіннями.
МЗС України також нагадало, що Росія є спільним ворогом України та Польщі.
"Ми прагнемо вирішувати всі проблеми двосторонніх відносин в конструктивному дусі. Україна довела це конкретними кроками у попередні місяці. Був відновлений процес ексгумацій і конструктивний діалог з історичних питань. Розраховуємо, що ця робота триватиме без політизації", — нагадали у МЗС.
У МЗС також нагадали про проведення загальнонаціональних круглих столів за участю провідних істориків та експертів з українсько-польських відносин.
"Вони засвідчили, що події Волинської трагедії були трагедією двох народів і потребують спільних об’єктивних оцінок на основі фахових досліджень усіх фактів та подій того періоду", — заявили у міністерстві.
У МЗС також повідомили, що Україна запропонувала відновити діяльність Українсько-польського форуму істориків, а також формату відкритого діалогу – Форуму партнерства – як важливих майданчиків для обміну думками та пошуку взаєморозуміння.
Міністерство заявляє, що Україна розділяє біль і скорботу польського народу.
"Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам’ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання", — наголосили у відомстві.
У МЗС наголосили на необхідності проявляти єдність й мудрість та спільно вшановувати історичну пам’ять.
У посольстві України в Польщі підтвердили, що представники взяли участь у вшануваннях жертв Волинської трагедії.
"Україна виступає за встановлення всієї історичної правди, продовження пошукових та ексгумаційних робіт і фаховий діалог між істориками. Україна і Польща мають складну історію, але також мають спільне майбутнє. Саме тому ми повинні разом вшанувати пам’ять загиблих, знайти правду та будувати взаємини на основі поваги і довіри", — прокоментували у посольстві.
12 липня очікується продовження урочистостей у Польщі. У Варшаві запланований марш на честь жертв Волинської трагедії, який організатори назвали "маршем на честь пам’яті поляків, вбитих українськими націоналістами з ОУН-УПА та українськими сусідами на Волині та у Східній Малопольщі". Організаторами маршу виступають проросійські праворадикальні польські політики, як-от Гжегож Браун та його партія "Конфедерація польської корони" (не є партією "Конфедерація", яка засідає у польському Сеймі — ред.).
На старому католицькому кладовищі у місті Олика на Волині пройшли заходи з вшанування жертв Волинської трагедії. Повідомляється, що під час заходів були присутні громадяни Польщі. В рамках заходів пройшли молитва та вшанування жертв трагедії.
Український історик Ярослав Грицак в ефірі "Суспільне Студія" повідомив, що Волинська трагедія сталася у період відсутності влади на тих теренах, де відбулися події. Також Грицак наголосив, що трагедія сталася у звʼязку з іншими подіями в рамках окупації території Волині та західної України СРСР під час Другої світової війни, а потім Німеччиною.
"Волинь сталася не на початку насильства. Вони сталися після акта, кількох актів насильства. Першим з них була так звана акція віндикації в 1938-му році, потім прихід радянської влади, проти приходу німців. Дуже важливим був Голокост. Волинь сталася після Голокосту. То йшла хвиля за хвилею, знаєте, наростання насильства, за яких умов життя людей було майже нічому не варте", — наголосив Грицак.
Він зауважив, що Волинська трагедія не стала кінцевою точкою у ланцюжку подій. Такою точкою стала операція "Вісла" — військово-політична операція польської комуністичної влади, що полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя — ред.).
"Історики сходяться, що це був акт етнічної чистки, який мав геноцидальні мотиви. До якої міри це був геноцид? Це належить суперечці. Очевидно, що в тому випадку конкретно 11 липня говоримо про геноцид поляків, але це означає, що після цього не почався геноцид чи етнічна чистка українців? Це був акт етнічної чистки, тому що йшлося про те, щоб зачистити ці території після війни, щоб, знаєте, було легко встановити ці кордони, тому що був дуже простий принцип. Хто там живе, той має там політичну владу. І це важливо було зліквідувати", — наголосив Грицак.
Що відомо про Волинську трагедію
Як пише Український інститут національної пам'яті, соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та в перші повоєнні роки було підігріте нацистськими та комуністичними тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлено імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
Позбавлення президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла
Увечері 19 червня польський президент Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його у 2023 році нагородив тодішній голова держави Анджей Дуда. Це сталося через указ українського лідера про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви "імені Героїв УПА".
20 червня Зеленський заявив, що відправив цю нагороду поштою до канцелярії Навроцького. Водночас він наголосив, що попри це Київ і надалі "буде відкритим до всіх змістовних форматів взаємодії" з Варшавою.
Відмови від польських нагород чинних українських посадовців та експрезидентів
На тлі рішення Навроцького міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що відмовляється від нагороди Командорський хрест із зіркою Ордена "За заслуги перед Польщею".
Також від польських відзнак відмовились ексочільник ГУР МО, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква, український посол у Варшаві Василь Боднар та експрем'єр Володимир Гройсман.
20 червня від своїх орденів Білого Орла відмовилися другий, третій і п'ятий президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
