На полях саміту НАТО Зеленський зустрівся з Трампом і Навроцьким; Мерц попросив Ердогана скоординувати кроки щодо Росії задля завершення війни в Україні; винищувачі НАТО в межах місії Baltic Air Policing отримали право збивати повітряні цілі над Балтією; міністр оборони Норвегії Сандвік заявив, що країна й надалі виділятиме значні кошти на допомогу Україні; ЄС наступного тижня планує ухвалити додаткові санкції проти Росії; в Україні створять національні бригади відновлення для ліквідації наслідків російських обстрілів; уряд змінив терміни дії водійських прав, їх видаватимуть на 5 і 15 років — Суспільне зібрало головні новини ранку 9 липня.
Зеленський зустрівся з Трампом
На полях саміту НАТО в Анкарі 8 липня відбулася зустріч президентів України та США Володимира Зеленського і Дональда Трампа.
Під час спільної пресконференції прозвучала заява Трампа, що США нададуть Україні ліцензію на самостійне виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot. Він не вдавався в подробиці, сказавши, що це йому "наспівала маленька пташка", однак додав, що в такому разі Україна вже не критикуватиме союзників, зокрема Вашингтон, за повільне надання ракет, оскільки зможе виробляти їх сама.
Трамп також повідомив, що під час нещодавньої розмови з Путіним обговорював питання локації для майбутніх переговорів із Володимиром Зеленським. Очільник Кремля назвав "ідеальним майданчиком" Москву, проте американський лідер відхилив цей варіант, наголосивши, що він "не спрацює". Водночас Трамп наголосив, що зустріч між Путіним і Зеленським усе одно відбудеться, та висловив сподівання, що це станеться найближчим часом.
Зеленський і Навроцький провели понад годину переговорів
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким на полях саміту НАТО в Анкарі.
За словами Зеленського, розмова тривала понад годину і була "важливою та потрібною". Він наголосив, що Україна та Польща мають спільну загрозу — Росію, тому мають зберігати взаєморозуміння, підтримку та діяти об’єднано.
Президент Польщі Кароль Навроцький після зустрічі назвав розмову із Зеленським конструктивною. Він заявив, що під час розмови підтвердив польську позицію щодо УПА та Волинської трагедії. За словами Навроцького, ці питання для польської сторони "не підлягають обговоренню".
Навроцький визнав, що останнім часом у відносинах між Україною та Польщею спостерігається значна напруженість. Водночас наголосив, що для обох країн головною загрозою залишається Росія.
Мерц попросив Ердогана скоординувати зусилля щодо Росії
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попросив президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана скоординувати з Берліном кроки, зокрема спрямовані на Росію, задля завершення війни в Україні. Про це він заявив на пресконференції за підсумками саміту НАТО в Анкарі.
"Я попросив президента Ердогана використати свої можливості та координувати їх із нами, зокрема ті, що можуть бути спрямовані на Росію, на Путіна і на завершення війни в Україні", — сказав Мерц.
Говорячи про далекобійне озброєння, Мерц сказав, що Європа вже має потрібні системи, але їх недостатньо, і цю прогалину закриють якомога швидше. Останніми тижнями союзники інтенсивно обговорювали додаткові закупівлі таких систем та їх інтеграцію з іншими засобами ураження.
Мерц також прокоментував відмову США розміщувати ракети Tomahawk у Німеччині, зазначивши, що переговори щодо цього ще не завершені.
Контекст: В Анкарі підписали європейську декларацію про розвиток далекобійних засобів ураження. Домовленість щодо додаткових закупівель оформили за британсько-французькою ініціативою, а тепер це питання опрацьовуватимуть на рівні міністрів оборони та закордонних справ.
Винищувачі НАТО отримали право збивати цілі над Балтією
У НАТО модернізували місію патрулювання повітряного простору Baltic Air Policing до формату повітряної оборони. Пілоти винищувачів отримали ширші повноваження, зокрема право знищувати об'єкти, які становлять загрозу. Про рішення, ухвалене на саміті НАТО в Анкарі, повідомив президент Литви Гітанас Науседа, передає Reuters.
"Таким чином ми показуємо, що звертаємо увагу на інциденти. Це свого роду стримування. Але те, що відбувається сьогодні, вже не є повністю мирною обстановкою", — сказав Науседа журналістам в Анкарі.
Місію Baltic Air Policing запустили у 2004 році після вступу Литви, Латвії та Естонії до НАТО. Ці три країни не мають власної винищувальної авіації, тому їхній повітряний простір охороняють союзники по Альянсу — винищувачі виявляють і супроводжують російські військові літаки поблизу трьох держав.
Нині літаки місії підіймаються в повітря щоразу, коли російські військові літаки летять над міжнародними водами поблизу трьох країн — від Калінінградської області до Фінської затоки й далі до кордонів основної території Росії. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна написав у X, що оновлена місія дозволить швидше реагувати на повітряні загрози й дасть більше гнучкості.
Контекст: Цього року винищувачі НАТО вперше відкрили вогонь під час місії — над Естонією та Латвією вони збили безпілотники, які, за попередніми оцінками, були українськими й випадково залетіли на територію країн Балтії. Місію розширили у 2014 році, після захоплення Росією Криму. Зараз у ній беруть участь понад десяток винищувачів, які по черзі направляють три держави-члени Альянсу.
Норвегія й надалі виділятиме значні кошти на допомогу Україні
Міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік заявив, що його країна планує й надалі вкладати значні кошти в Україну та не має наміру згортати чи скорочувати допомогу. Про це він розповів в інтерв'ю Politico.
"Ми й надалі вкладатимемо значні кошти в Україну й залишимося там стільки, скільки буде потрібно", — сказав Сандвік, додавши, що всі європейські країни повинні активізувати свої зусилля.
Він зазначив, що Норвегія, Нідерланди, Данія, Швеція, Німеччина та країни Балтії виділяють на допомогу Києву ресурси, які перевищують їхню справедливу частку, тоді як деякі більші європейські економіки зробили значно менший внесок. Таку ситуацію в довгостроковій перспективі міністр назвав неприйнятною для Європи.
Контекст: 8 липня уряд Норвегії оголосив про виділення Україні 3 мільярдів норвезьких крон (268 млн євро) для закупівлі ракет до систем протиповітряної оборони Patriot. Норвегія спільно з Данією, Німеччиною та Канадою замовлятиме нові ракети для потреб українських Сил оборони безпосередньо із заводу у США в межах механізму PURL.
ЄС наступного тижня планує ухвалити нові санкції проти Росії
Наступного тижня Європейський Союз планує ухвалити додаткові санкції проти Росії у відповідь на нещодавні масовані удари по Києву. Про це Суспільне дізналося з власних джерел.
За інформацією джерел, посли Європейського Союзу на засіданні обговорили нові пропозиції щодо внесення до санкційного списку в межах режиму, пов'язаного з територіальною цілісністю України.
"Ці пропозиції були подані минулої п'ятниці поза рамками 21-го пакета санкцій у відповідь на потужні російські удари по Києву в ніч на 1 липня", — зазначають джерела.
За їхніми словами, нові пропозиції отримали широку підтримку. Тепер робоча група має провести технічний аналіз відповідних правових актів, щоб посли ЄС затвердили їх наступного тижня.
Контекст: 2 липня висока представниця Євросоюзу Кая Каллас заявила, що запропонує санкції проти Росії внаслідок російської атаки на Київ. На атаку відреагували й представники урядів інших країн.
В Україні створять національні бригади відновлення
Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив, що в Україні створять національні бригади відновлення, які допомагатимуть громадам оперативно ліквідовувати наслідки російських обстрілів.
За його словами, 8 липня Кабінет міністрів підтримав відповідну пропозицію відомства й затвердив порядок реалізації ініціативи. Бригади дозволять швидко залучати кваліфікованих фахівців, техніку та обладнання з різних регіонів туди, де є найбільша потреба.
Вони займатимуться відновленням пошкоджених житлових будинків, а також критичної інфраструктури, зокрема об'єктів тепло-, водо-, електропостачання та водовідведення.
"Ми масштабуємо ефективний минулорічний досвід, коли залучили понад 2000 фахівців з усієї України для ліквідації наслідків обстрілів у столиці", — пояснив Кулеба.
Формування бригад координуватиме Укрзалізниця. До їхнього складу залучатимуть фахівців підприємств, які мають досвід аварійно-відновлювальних робіт. Працюватимуть вони за рішеннями Державної комісії з питань ТЕБ та НС із залученням обласних військових адміністрацій. У 2026 році проєкт фінансуватимуть коштом резервного фонду держбюджету та місцевих бюджетів.
В Україні змінили терміни дії водійських прав
Уряд ухвалив зміни до правил видачі посвідчень водія: тепер строк їхньої дії залежатиме від категорії транспорту. Про це в Telegram повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Посвідчення видаватимуть на п'ять років — для водіїв вантажного та пасажирського транспорту (категорії С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1, D1Е, Т) і на 15 років — для водіїв мотоциклів і легкових автомобілів (категорії А1, А, В, В1, ВЕ).
"Головна мета цих змін — поступово привести українські правила у відповідність до європейських стандартів та підвищити безпеку дорожнього руху", — йдеться у повідомленні.
Особливу увагу приділять водіям пасажирського та вантажного транспорту через підвищений рівень відповідальності на дорогах — їм доведеться оновлювати права кожні 5 років і обов'язково проходити при цьому медичний огляд.
Видані раніше постійні водійські права залишаються чинними до вказаного в них терміну. Під час планового обміну документа повторно складати іспити не доведеться, якщо це окремо не передбачено законодавством. Після відновлення обов'язкових медичних оглядів підтвердження стану здоров'я під час обміну прав стане одним з елементів допуску до керування.
