Європейська комісарка з питань розширення ЄС Марта Кос дала інтерв'ю Суспільному в етері виїзної студії на Конференції з питань відновлення України (URC) у Гданську. Воно стосується прогресу Києва в інтеграції, відкриття переговорних кластерів та перспективи приєднання України до ЄС протягом наступних трьох років. Наводимо текст розмови з незначними скороченнями.
Нещодавно відкрили перший із шести кластерів переговорів між Україною та ЄС. Виконати вимоги кожного з кластерів — передумова членства України в Євросоюзі. Решта п`ять кластерів готові до відкриття в липні цього року. Чи можуть деякі країни,— наприклад, Польща, з огляду на нинішню політичну напруженість між Варшавою і Києвом, або Угорщина — заблокувати цей процес?
Дійсно, значення відкриття першого кластера величезне, але ми сподіваємося, що за допомогою держав-членів до літніх канікул у липні ми зможемо відкрити всі інші кластери. Технічно та з боку Європейської комісії ми готові.
То зараз зарано робити якісь інші прогнози?
Я відповідаю лише за технічний бік, решта залежить від країн-членів. Президент Європейської ради Антоніу Кошта теж дотримується думки, що чим раніше [відкрити кластери], тим краще. І канцлер Німеччини [Фрідріх] Мерц висловився на користь цього. Тож тримаємо кулаки, я налаштована оптимістично.
Але варто зазначити, що [для процесу інтеграції] не має великого значення, коли саме відкриють ці блоки, адже потім нам доведеться вести переговори по кожному розділу окремо. Звісно, я розумію, що з політичного та психологічного боків це те, чого Україна дуже прагне й чого вона потребує.
Які перспективи 21-го пакету санкцій ЄС? Про нього було оголошено зовсім недавно. Схвалити його мають усі країни Євросоюзу — і ми почули від президента Болгарії, що він може ветувати цей пакет санкцій, оскільки не погоджується з частиною оголошених обмежень щодо російських громадян. Чи може статися так, що ці санкції найближчим часом не запровадять?
Досі нам вдавалося досягти одностайності щодо пакетів санкцій. Сподіваюся, так буде й надалі. Наразі ми знаємо, що всі санкції діють до наступного року. Так, держави-члени ЄС висловлюють занепокоєння, й ми маємо їх обговорювати. Але Європейський Союз чудовий тим, що іноді обговорення питань забирає чимало часу — але зрештою ми ухвалюємо рішення.
Як, приміром, рішення про початок офіційних переговорів щодо майбутнього членства України в ЄС, які вже відбуваються за вашої допомоги.
Дякую, що наголосили на цьому. Адже в цьому випадку шляху назад немає. Рік чи два тому ми обговорювали, чи Україна взагалі зможе стати членом ЄС. Зараз так питання не стоїть. Ми знаємо, що Україна стане членом Євросоюзу, просто не можемо сказати, коли це станеться. Але цього ніколи не можна було сказати в процесі вступу будь-якої країни.
Ключове питання — як швидко Київ проведе всі реформи та адаптує законодавство до європейських стандартів. Ми не можемо назвати тут конкретний час, навіть спираючись на приклади з минулого, але ми знаємо, що Україна виконує свої зобов’язання. Ви досягаєте результатів в умовах, коли на вашу країну падають бомби й ви мерзнете взимку. Це щось виняткове, чого ми досі ніколи не бачили.
Не все можна обговорити в рамках кластерів та розділів. Наприклад, у нас немає розділу, присвяченого вашій відвазі. Немає розділу, який відображав би вашу стійкість. А це дуже важливі якості для майбутньої держави-члена Європейського Союзу. І найважливіше для мене — це рівень безпеки. Даючи відсіч росіянам, ви робите внесок у безпеку Євросоюзу. І я не можу уявити, що ми в ЄС будемо в безпеці без України.
До теми впливу війни на процес вступу й переговори з Європейським Союзом. Недавно ми дізналися, що Антоніу Кошта заявив, що, можливо, час спробувати налагодити дипломатичний канал з адміністрацією Путіна. І що було принаймні дві такі спроби з боку інституцій ЄС. Водночас Франція, Велика Британія та Німеччина хочуть очолити можливі майбутні мирні переговори від імені Європи. Що ви скажете з цього приводу?
Все, що допоможе досягти миру, виправдане. Але найважливіша в усьому цьому думка України — і рішення щодо майбутнього миру має приймати Україна. Переговори з Росією фактично вестиме вона. Звісно, якщо знадобиться якась підтримка з боку Європейського Союзу — ми надамо все, що треба. Також я не можу уявити дій чи переговорів про мир без США.
Як формально це буде побудовано? Ми ще не знаємо. Але в нас є Коаліція охочих, є різні групи, які вже допомагають [Києву]. Думаю, нам вдалося зробити Україну сильнішою. Зараз ви перемагаєте на полі бою: Росія фактично перетворила Україну на військову потугу. А Європа може зробити Україну економічною потугою завдяки інтеграції.
Але Україна прагне повноцінного членства. І ви казали, що були б раді, якби Київ виконав усі вимоги й приєднався до Євросоюзу ще до завершення вашого мандату — що відбудеться за три роки. Це оптимістична ціль. Наскільки вона досяжна?
Усі держави, причетні до дискусії всередині ЄС щодо інтеграції України, погоджуються з тим, що приєднання має спиратись на реальні заслуги вашої країни. З другого боку, бачачи висловлювання президента Еммануеля Макрона й канцлера Фрідріха Мерца, ми розуміємо, що цей процес може бути не надто швидким. Тому не варто відмовлятись і від часткового поступу — стати частиною європейської платіжної системи чи домовленостей щодо роумінгу.
Як ви оцінюєте реформи України у сферах юстиції, прав людини, порядку призначення генпрокурора?
Це ж усе входить до першого кластера — "Основи". Це те, що стосується і держзакупівель, і судової системи, і системи антикорупційних органів. Усе це — частина програми реформ і також частина так плану "Кос — Качка" — десяти пунктів, які Україна має втілити для ефективнішої боротьби з корупцією. Це найскладніші питання для кожної країни-кандидата. Чому? Тому що доводиться змінювати всю систему, яка існувала багато років. На це потрібен час.
Але повернімося до вашого запитання. Якщо подивитися, де Україна була 15 років тому й де вона є сьогодні — ми маємо незалежні антикорупційні інституції на зразок НАБУ й САП. Багато чого зроблено, і треба пройти ще чимало шляху. І оскільки це складно, за тижні чи місяці цього шляху не пройти.
Вітаю вас з усім, чого ви досягли, та попереду ще багато роботи. Втім, ми допоможемо. Коли я востаннє була в Києві, жартувала, що вашого віцепрем’єр-міністра та головного перемовника з питань євроінтеграції Тараса Качку бачу частіше, ніж свого чоловіка.
Отже, між відкриттям першого кластера й липнем ми можемо стати свідком чогось вирішального для подальших перемовин з ЄС. Це історичний момент, чи не так?
Так, але це лише початок. Найцікавіше почнеться, коли ми один за одним закриватимемо кластери. Треба ще багато зробити, але цей процес незворотній. Ви на європейському шляху, яким просуваєтесь, паралельно ведучи війну. Приємно бачити масштаб цієї конференції з відновлення, яка має підтримку не лише з боку держав-членів ЄС — а, наприклад, сьогодні вранці відбулась зустріч групи донорів разом із Південною Кореєю, Японією, Норвегією — країнами, які не є членами ЄС, але допомагають Україні. Й це чудово.
