Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що місія для підтримання безпеки судноплавства в Ормузькій протоці фактично готова до розгортання. Нідерланди перенаправили свій фрегат до протоки, щоб мати змогу долучитися до міжнародної місії. Німеччина направляє два кораблі до Червоного моря для участі в можливій місії.
Про це повідомляють Franceinfo та Reuters.
Барро на тлі підписання США та Іраном мирної угоди заявив, що організована за ініціативою Франції та Британії місія для підтримання безпеки судноплавства в Ормузькій протоці фактично готова починати роботу, щойно для цього сформуються усі передумови.
"Вона готова до дуже швидкого розгортання, але у конкретних обставинах: за умов заспокоєння ситуації, із суто "оборонною" логікою та незалежно від сторін конфлікту", – сказав він.
Міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус повідомила в листі до парламенту, що країна перенаправила свій фрегат протиповітряної оборони до Ормузької протоки, щоб мати змогу долучитися до міжнародної місії.
Корабель зараз перебуває в Індійсько-Тихоокеанському регіоні, і йому знадобиться кілька тижнів, щоб прибути в район Ормузької протоки.
Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що Німеччина направляє два кораблі до Червоного моря в рамках підготовки до можливої військової місії в Ормузькій протоці.
"Наш тральник Fulda та судно постачання Mosel прямують через Суецький канал до Червоного моря", — сказав він журналістам, прибувши на зустріч міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі 18 червня.
Пісторіус зазначив, що перед будь-якою участю в операції з розмінування знадобиться схвалення Ірану та Оману, додавши, що будь-яка місія також залежатиме від розвитку переговорів між Іраном та США.
Reuters зазначає, що хоча Франція та Велика Британія просувають плани щодо багатонаціональної військово-морської місії, дипломати кажуть, що Іран висловив рішучу незгоду з будь-якою іноземною військовою присутністю на водному шляху та може спробувати запровадити транзитні збори для судноплавства — червону лінію для європейських держав.
19 березня Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Японія та Канада заявили про готовність долучитися до зусиль із гарантування безпечного проходу суден через Ормузьку протоку.
3 квітня міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер скликала віртуальну зустріч представників понад 40 країн, на якій обговорили можливі скоординовані заходи проти Ірану через блокаду Ормузької протоки, зокрема санкції та дипломатичний тиск через ООН.
Раніше Суспільне писало, чому Ормузька протока настільки важлива для глобального ринку нафти, як знизити залежність від неї і чи існують альтернативи протоці.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість гарантуванню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що розпочаті 28 лютого бойові дії між США та Іраном припинилися. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.
23 травня Трамп повідомив, що провів переговори з лідерами Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну щодо меморандуму про взаєморозуміння стосовно миру з Іраном. За його словами, сторони значною мірою узгодили угоду, яка, серед іншого, передбачає відкриття Ормузької протоки.
