Пережила голод, війну і відсвяткувала 100-ліття. Олександра Артеменко. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Пережила голод, війну і відсвяткувала 100-ліття. Олександра Артеменко. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Пережила голод, війну і відсвяткувала 100-ліття. Олександра Артеменко. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ Суспільне Полтава

Олександра Артеменко із Полтавщини народилася, коли в Україні вперше був Голодомор, а згодом пережила ще два та Другу світову війну. Вона вийшла заміж у 20 років і майже половину життя працювала у колгоспі. Довгожителька має двоє дітей, четверо онуків, п’ятеро правнуків і троє праправнуків. Своє життя, каже, прожила недаремно, бо чесно працювала. 24 травня Олександра Артеменко відзначає столітній День народження.

"Я не знаю як, що я дожила до стількох років", – говорить довгожителька Олександра Артеменко.

Олександрі Артеменко із села Лютенька, що на Полтавщині, – 100 років. Народилася вона 1921-го. Закінчила трирічну школу, а далі допомагала мамі.

«Думаю, що недаремно прожила». 100-літня Олександра Артеменко із Полтавщини пережила голод і війнуСуспільне Полтава

Олександра Артеменко народилася, коли в Україні вперше був Голодомор, а згодом пережила ще два та Другу світову війну

Мати стала мене брати полоти на поле. Мати поле і мені рядок бере. Коли вже підросла, то я вже матері допомагала, а потім ланковою працювала. У колгоспі буряк полола, ланковою була і косила. Яка у колгоспі робота не була, я усе робила.

Крім роботи у колгоспі, жінка шила взуття.

У нас був кравець, дуже хороший майстер. Шив він усе і шив валянки. А він жив біля мене. Я пішла до нього, він мені дав і показав, як кроїти. І я почала шити. Я ніде не вчилася, а тоді одні пошила, другі, треті. Уже четверті – кращі. А тоді сотнями шила.

Заміж Олександра Пантелеймонівна вийшла, коли їй було 20. Через рік народила доньку, а згодом і сина.

«Думаю, що недаремно прожила». 100-літня Олександра Артеменко із Полтавщини пережила голод і війнуСуспільне Полтава

Олександра Артеменко із донькою Євдокією

"Оце мої батьки – батько і мати після війни. У війну я народилася. Стріляли і ховалися. А з перевозу стріляли на Лютеньку. І ті люди, які там були, кажуть (мамі – ред.): «Забирай дитину і йди звідси». А мати уже вагітна була меншим моїм братом. І вона вагітна забрала мене. А там, де я маленькою качалася, то туди впала бомба, багато людей побило", – каже донька Олександри Євдокія Рубан.

Окрім війни, пережила Олександра Артеменко три голоди.

"Я ж була малою, і був Голодомор. Тоді було дуже складно, їсти хотілося. Жували козельці, поки меншою була. А коли з'явилися діти у мене, то діти за мною слідом ходили" , – розповідає довгожителька Олександра Артеменко.

«Думаю, що недаремно прожила». 100-літня Олександра Артеменко із Полтавщини пережила голод і війнуСуспільне Полтава

Довгожителька має двоє дітей, четверо онуків, п’ятеро правнуків і троє праправнуків

Пів століття жінка проживає сама. Нині гірше бачить та чує, проте і досі намагається обійтися без сторонньої допомоги, каже донька Євдокія.

"Вона ще намагається бути самостійною. Я кажу, що заберу, поперу, вона говорить, що попере сама. Вона намагається ще усе сама зробити", – говорить донька Олександри Євдокія Рубан.

"Каже: "Щоб нікому я не набридала, бо я вже стара і нікому не потрібна, ще поки можу, буду жити сама". Але ж час бере своє, ми її перетягуємо сюди, щоб вона жила тут, під наглядом", – каже онук Олександри Іван Рубан.

«Думаю, що недаремно прожила». 100-літня Олександра Артеменко із Полтавщини пережила голод і війнуСуспільне Полтава

Олександра Артеменко із онуком Іваном Рубаном

56-річний Іван Григорович – онук жінки. Крім нього, в Олександри Артеменко ще троє онуків, п’ять правнуків та троє праправнуків.

"Вона знає, що ми телефонуємо. Вона усіх впізнає по голосу", – додає онук Олександри Іван Рубан.

"Вона зі мною няньчилася. Ми з нею співали пісні, танцювала я під них. Я питаю, як у неї здоров’я, по телефону їй дзвоню", – говорить праправнучка Олександри Ілона Рубан.

«Думаю, що недаремно прожила». 100-літня Олександра Артеменко із Полтавщини пережила голод і війнуСуспільне Полтава

Олександра Артеменко із донькою Євдокією та праправнучкою Ілоною

У родині жінка не єдина довгожителька. Її мати дожила до 93, тітка – до 99, а прадід – до 102 років.

"Прожила, проробила. Я думаю, що я недаремно прожила. Оці 10 років, ці вже не треба, але ж живу", – розповідає довгожителька Олександра Артеменко.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди