Парламент Норвегії одноголосно ратифікував приєднання до Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі Х.
"Дякуємо уряду Норвегії та Еспену Барту Ейде (главі МЗС Норвегії — ред.) за просування цих важливих законопроектів. Разом ми забезпечимо повну відповідальність за злочин агресії та інші звірства Росії", — написав Андрій Сибіга.
7 травня нижня палата парламенту Ірландії Дойл Ерен 6 травня ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Міжнародна компенсаційна комісія, яка розглядатиме заяви про відшкодування завданих Росією збитків, запрацювала у 2027 році, відповідну Конвенцію мають ратифікувати щонайменше 25 країн. Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що Україна очікує потрібної кількості ратифікацій до кінця 2026 року.
Що відомо про Реєстр збитків
8 листопада 2023 року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про Реєстр збитків, завданих Росією. Документ спрямований на захист прав та інтересів України та її громадян, зокрема, надає можливість подавати відомості щодо збитків, завданих Росією, та сприяє утворенню компенсаційних механізмів.
22 березня 2024 року у Києві відкрили офіс Реєстру збитків, завданих Росією. 2 квітня того ж року реєстр запрацював у "Дії". Через застосунок українці можуть подати заяви про знищену або пошкоджену нерухомість: приватний будинок, квартиру, дачний чи садовий будинок або інше житлове приміщення. Для подання заяви треба бути власником майна та мати Акт про обстеження від місцевої влади.
Загалом Реєстр збитків прийматиме заяви щодо понад 40 категорій. Зокрема, щодо загибелі людей, катування, сексуального насильства, тілесних ушкоджень, примусового переміщення та переселення, втрати майна й доходу, пошкодження критичної інфраструктури та інших державних об'єктів, а також збитків, завданих історико-культурній спадщині й довкіллю.
