Із нагоди 160-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка в Каневі пройшла традиційна піша хода "Останнім шляхом Кобзаря". Небайдужі з усієї України пройшлися від Успенського собору до Чернечої гори, де знаходиться могила поета.
Про це передає власна кореспондентка Суспільного з місця події.
"Остання дорога Кобзаря" – це 14 кілометрів від Успенського собору, де відспівували поета у 1861-му та на плечах несли домовину до верхівки Чернечої гори. Нинішня ж традиційна хода проходить коротшим шляхом по кількох міських вулицях.
Перед початком ушанувальної ходи в Успенському соборі відбувся молебень.
Прийшов ушанувати пам'ять про Тараса Шевченка 85-річний Микола Володченко із Черкас. Чоловік знає чимало віршів Шевченка напам'ять. Розповів, що сьогодні, як і щороку, приїхав на річницю перепоховання поета.
"Для мене це важливо, бо Тарас Шевченко – це пророк, і не лише наш, а і всесвітній. Йому по усьому світу встановили багато пам'ятників, його вірші переклали 92 мовами. І це не тому, що вони такі гарні, а тому що вони відображають сутність українського народу", – розповів він.
Світлана Коріновська, яка теж разом із ходою пройшла "останнім шляхом" Шевченка, розповіла, що впевнена, що Кобзар хотів, щоб його поховали саме в такому місці, як Чернеча гора.
На вшануваннях, додала, буває щороку:
"Це було його таке бажання, він бував у рідних краях, бачив цю красу і заповів поховати його саме тут", – зазначила жінка.
Вихованці канівських шкіл та садочків улаштували "живий коридор" для тих, хто йшов "Останнім шляхом Кобзаря".
Діти у національному одязі з квітами і прапорцями вигукували "Слава Україні!", "Слава нації!".
Біля підніжжя Чернечої гори учасників ходи вітали самодіяльні фольклорні гурти, містечко народних майстрів.
Читайте також: У Каневі вшанували пам’ять Тараса Шевченка
А на її вершині Черкаська капела бандуристів КЗ "Об'єднання художніх колективів" Черкаської обласної ради виконувала пісні на вірші Тараса Шевченка.
"Про Тараса Шевченка можна говорити багато. У кожного з ним свої асоціації, і кожен знаходить у ньому щось своє. Чернеча гора – це справжнє місце сили Черкаської області, бо коли знаходишся тут, тебе переповнює особлива енергетика. Думаю, саме про цм місце говорив Шевченко у заповіті" , – зазначив олова ОДА Олександр Скічко.
Також голова ЧОДА додав, що хоче, аби саме Канів став особливим місцем, яке щороку відновлюватиме свій туристичний потенціал. І додав, що цьогоріч Шевченківським місцям обласна влада приділить особливу увагу.
Що відомо
Тара́с Григо́рович Шевче́нко народився 25 лютого (за старим стилем) 9 березня 1814, у селі Моринці, Київської губернії, Російської імперії (нині Звенигородський район, Черкаської області).
Помер 26 лютого (за старим стилем) 10 березня 1861 у Санкт-Петербурзі, Російської імперії.
Класик української літератури, мислитель, художник. Національний герой і символ України. Братчик Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).
26 лютого (10 березня) 1861 року Шевченко помер. На кошти друзів 1 (13 березня) його поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.
Після того, як п'ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу у квітні того ж року, перевезли в Україну.
8 (20 травня) 1861 року на пароплаві "Кременчук" останки Кобзаря перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
