22 травня виповнюється 160 років із дня перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі. Присвячені похованню експонати зберігаються в Шевченківському Національному заповіднику, розповіла Суспільному директорка установи Валентина Коваленко.
Один із експонатів, що збереглися – тканина, якою була покрита домовина Шевченка, зауважила Валентина Коваленко.
"За традиційним звичаєм, справжніх козаків, справжніх українців, завжди покривали «китайкою», і ось знайшлася ця тканина, якою покрили його домовину", – зазначила вона.
Цей експонат – не єдиний, який зберігся з того дня, додала Валентина Коваленко. Є ще, наприклад, листочки з вінка, які відривали собі всі охоч і на згадку про ту подію, та кільце від дрог, на яких везли домовину Тараса Шевченка.
Прохання поета, яке він написав у "Заповіті" – поховати його "на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...", виконали.
Спочатку його поховали в Петербурзі, однак друзі добре знали про бажання Шевченка повернутися в Україну, нехай навіть у домовині, але на той час грошей на це не було, розповіла директорка заповідника.
"Восьмого квітня розпочалася процесія повернення Тараса Шевченка в Україну. Його викопали і перевезли в Москву. Везли на катафалці. Звідти шлях до України продовжувався цілих два тижні", – переповіла вона.
У кожному населеному пункті України, де зупинялась похоронна процесія, збирались поціновувачі творчості поета, додала Валентина Коваленко.
Труну Шевченка з Києва везли на пароплаві по Дніпру. Зі слів Валентини Коваленко, вже там домовину поставили на віз, у який впряглися дівчата і везли її близько десяти кілометрів на вершину Чернечої гори:
"Чому жінки? Та тому, що Тарас Шевченко був не жонатим, і тоді це був такий звичай. Не жонатого чоловіка несли дівчата".
Після поховання люди довго не розходились, деякі залишилися й ночувати біля Тараса Шевченка.
Через два дні над домовиною почали насипати високу могилу-гopy, яку пізніше назвали Тарасовою, пояснила Валентина Коваленко.
Читайте також
- "Солила в ній рибу на Колимі": історія однієї вишиванки з Черкащини
- Вишивати почала раніше, ніж читати: черкащанка розповіла про захоплення вишиванням
