Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному

Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному

Ексклюзивно
Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному скрін з розслідування

Майже три тисячі жителів Рівненщини протягом 2020 року потрапили у лікарні з інсультом, понад 23% з них – померли. Після реформи лікарень, в якій лікування інсульту держава назвала одним із пріоритетних напрямків фінансування, Національна служба здоров'я України (НСЗУ) тепер сплачує лікарням 15, 54, або ж 98 тисяч гривень за одного пролікованого пацієнта, тож для хворих лікування має бути безкоштовним.

Але насправді лікування не безкоштовне. Журналісти агенції "Четверта влада", яка виготовляла розслідування для Суспільного, з'ясували, скільки ж і чому довелось платити пацієнтам за "безкоштовну медицину".

Що декларує і покриває держава

Інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу, він на другому місці хвороб, після серцевих, через які помирають у світі.

Витрати має покривати держава.

Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному

"Перше – це діагностика: КТ, МРТ, ангіографія, екстренні лабораторні дослідження, проведення тромболітичної терапії при інсульті, цілодобовий моніторинг стану пацієнта в реанімації, реабілітація в гострому періоді, лікарські засоби з Національного переліку лікарських засобів та витратні матеріали, ліки та медичні засоби, які закуповуються централізовано, харчування в стаціонарі", – каже директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко.

Із чим в реальності стикаються пацієнти. Проблема перша

Рівнянка Марія Горуна у 31 рік перенесла інсульт, сталося це в червні 2020-го. Тоді Марія була в селі неподалік Рівного. У Рівненську обласну лікарню автівкою її привезла подруга, це був якраз День медика.

Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному

У приймальному відділенні Марія просиділа годину, поки її прийняв лікар-невролог, який так і не поставив їй чіткого діагнозу, але рекомендував МРТ та прийти наступного дня.

Марія поїхала до лікарки приватної практики, та одразу ж вказала на підозру інсульту, що й підтвердило МРТ в приватному кабінеті обласної лікарні. Після цього Марія потрапила в Рівненський обласний інсультний центр. Таке запізнення зі встановленням діагнозу – це перша проблема у лікуванні інсультів на Рівненщині, яку виявили журналісти-розслідувачі.

"У випадку інсульту є так зване терапевтичне вікно, три години, під час якого має бути проведена діагностика. Тому в нас є вимога, роботи 24/7 необхідного діагностичного обладнання", – каже директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко.

Треба платити. Проблема друга

Друга проблема – пацієнтів зобов’язують оплачувати діагностику.

Завідувач інсультного центру у Рівненській обласній лікарні Олександр Погребняк каже, що всіх пацієнтів діагностують вчасно і за кошт закладу.

Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному

"В МРТ там є постійно людина, так би мовити, технік, який працює з апаратом, але лікаря ми викликаєм з дому в позаурочний час. На КТ так само, передзвонюєм, приїжджають, роблять. Якщо людина була доставлена вчасно та ще й з попередженням – жодного разу не було, щоб ми не зробили всіх необхідних процедур", – каже Олександр Погребняк.

Але це заперечує мешканець Рівненського району Микола Хіночик. У квітні 2020-го року "швидка" привезла його дружину Марію в обласний інсультний центр близько першої ночі.

Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному

"Повезли в інсультний центр. Завезли туди, завезли в палату, положили, ходять. Лікаря додзвонитися не можна. Нам треба було в першу чергу знайти лікаря, щоб зробив КТ. Вони мені зразу заявили, що лікар буде тільки завтра", – розповів Микола Хіночик.

Коли Микола приїхав у лікарню зранку, виявилося, що за ніч очікування, поки прийде лікар, у дружини сталася зупинка дихання. Микола запитував, чи можна зробити безкоштовне КТ. Проте йому відмовили, сказавши, що на це грошей немає і сказали заплатити 900 з лишком гривень, – каже чоловік.

Про те, що змушували платити за діагностику інсульту, розповідають і родичі пацієнтів міської лікарні Рівного. Вони поділилися копіями чеків щодо лікування їхніх рідних, однак просять не називати їхніх імен та не використовувати жодних даних, за якими можна їх ідентифікувати. Маму однієї з рівнянок лікували восени 2020-го року:

"Нас не пускали, тому передавали гроші. Мама сказала, що платила тисячу гривень за обстеження на томографі".

Інша рівнянка, чоловіка якої лікували від інсульту в міській лікарні Рівного влітку 2020-го, каже:

"МРТ – 1210 гривень, УЗД серця – 50 гривень. Аналізи – 310 гривень".

В міській лікарні, на відміну від обласної, не заперечують, що такі випадки були.

Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному

"На початку, поки ми ще освоювали цю реформу, так, були випадки проплати комп’ютерної томографії. Це було пов’язано знову ж таки з тим, що наш муніципальний комп’ютерний томограф на той час був повністю зав’язаний на ковідних хворих", – каже завідувач відділення судинної неврології Рівненської ЦМЛ Ігор Черняк.

Що ж каже НСЗУ

В НСЗУ кажуть, що немає підстав, згідно з якими пацієнтів з інсультом мали би право відправляти на платне обстеження.

"Єдине, за що з вас можуть офіційно, на рахунок лікарні, по прайсу взяти кошти – це, наприклад, плата покращеного перебування або покращене харчування. Або ще якісь там сервісні послуги, які не входять у пакет", – каже директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко.

Лікування вартісне. Проблема третя

Третя проблема, яку зафіксували журналісти-розслідувачі щодо лікування інсультів на Рівненщині – пацієнти та їхні родичі змушені витрачати тисячі гривень за ліки. Інколи це тисячі щодня. Хоч усе лікування, нагадуємо, оплачує Національна служба здоров'я України.

"Пробула я 10 днів. Вартість коштувала лікування в день від 700 до 1000 гривень. Я була дуже агресивно перших пару днів налаштована. Ну де ж моя безкоштовна медицина?! Мені сказали: Марія, звісно, ми можемо лікувати вас тим, що є безкоштовне, але це не те, що вам потрібне, тому що воно неефективне в даному випадку", – розповідає колишня пацієнтка Рівненського обласного інсультного центру Марія Горуна.

Ще один учасник цього матеріалу Микола Хіночик називає суму в три тисячі гривень, які витрачали щодня упродовж майже тижня.

Ще одна жінка, чию матір лікували від інсульту, забажала у цьому розслідуванні залишитись неідентифікованою. Вона назвала щоденну суму витрат у 1,5-2 тисячі.

За що ж платять пацієнти?

"Четверта влада" проаналізувала чеки з аптек та призначення лікарів п'ятьох пацієнтів обласної та міської лікарень. Серед них, зокрема, є ліки, яких немає у Національному переліку, тому лікарні їх не зобов’язані закуповувати.

Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному

Наприклад, це такі препарати, як "Церебролізин", "Церегін". Розслідувачі почали питати, чому їх призначають пацієнтам.

"Один з випадків, коли приходять ті ж самі родичі пацієнтів і кажуть: "А чого таке скудненьке лікування? А де "Церебролізин"? Людям пояснюється, що їх немає в Національному переліку, їх немає в лікарні, якщо ви маєте бажання, маєте можливість, то вони підписують відповідну згоду і тоді ці ліки можуть бути придбані", – каже завідувач інсультного центру Рівненської обласної лікарні Олександр Погребняк.

У міській лікарні також кивають на родичів. Але переконують, що ці ліки – дієві, і шкодують, що їх немає в Національному переліку ліків.

"Наприклад, давно відомий на європейському ринку препарат "Церебролізин". В наших протоколах його немає, але це досить ефективний препарат, ефективнітсь якого доведена", – каже завідувач відділенням судинної неврології Рівненської міської лікарні Ігор Черняк.

Але із платними ліками є нюанс

Щоб з’ясувати, чи дійсно такі ліки потрібні для лікування інсульту, розслідувачі звернулись до експерта Міністерства охорони здоров’я, лікаря-невролога, завідувача Інсультного центру приватної клініки Юрія Фломіна. Свого часу він брав участь у створенні Державного формуляру лікарських засобів. Цей документ є частиною стандартів законодавства з охорони здоров’я.

Експерт заперечує, що ефективність цих ліків доведена.

Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному

"Ми довго вивчали, зокрема, засіб "Церебролізин" і не знайшли достатніх підстав для включення його до Державного формуляру лікарських засобів. Оскільки дослідження були, в них була достатньо добре доведена безпека цього лікарського засобу, а от щодо його ефективності не було достатньо переконливих доказів. Жоден з засобів, які відносяться до категорії нейропротектори, не мають доведеної клінічної ефективності і не рекомендовані для використання у пацієнтів з інсультом", – каже Юрій Фломін.

Експерт переконаний, що використання ліків з недоведеною ефективністю при лікуванні інсультів – недоречне. Як приклад наводить результати роботи клініки, в якій він керує цим напрямком.

"Наш інсультний центр працює вже більше 11-ти років, і жодного дня в ньому не використовувалися ліки з недоведеною ефективністю. Наші результати відповідають результатам у європейських центрах. В нас помирає серед пацієнтів з інсультом в гострому періоді при ішемічному інсульті близько 5-6%. В той час як в Україні при ішемічному інсульті – 12-20%", – каже експерт Міністерства охорони здоров’я.

Але в Україні немає закону, який забороняє використовувати ліки з недоведеною ефективністю. Тому лікарі, які їх призначають, не порушують закон.

"В Україні на ліки з недоведеною ефективністю, якщо я правильно пам’ятаю, витрачається сума близько ста мільйонів доларів на рік. Для не дуже заможної країни, якою є Україна, я вважаю, що сто мільйонів доларів на рік можна використати з набагато більшою користю для людей", – каже Юрій Фломін.

Але ж купувати доводиться і "безкоштовне"

У списках призначень і чеків пацієнтів з аптек є і ті препарати, які входять у Національний перелік ліків. Тобто лікарня зобов'язана закуповувати їх за кошти, які отримує від НСЗУ для лікування інсультів. І зобов'язувати пацієнтів купувати їх – це порушення.

Інсульт і "безкоштовна" медицина: скільки платять пацієнти у Рівному

Зокрема, пацієнти купували фізрозчин, еноксапарин або ж розхідні матеріали: рукавички, шприци. Журналісти запитали у керівників відділень, чому так сталося.

"Я їх не ховаю нікуди. Ми пишем вимогу – нам лікарня дає. І те, що є в нас в наявності, ми використовуємо. Ви ж розумієте, на одного пацієнта може піти в день 400 мілілітрів фізрозчину, а на когось – два літри. Якщо є в наявності – воно все видається. Якщо чогось немає – то зі своєї кишені я ж не можу взяти", – пояснює завідувач інсультного центру Рівненської обласної лікарні Олександр Погребняк.

"Не одна реформа не починається зразу стовідсотково, як кажуть, виходить від "А" до "Я". Нюансів буває багато. По-друге, досить сильно повпливав на всю реформу медицини коронавірус. Він вніс дуже багато коректив і, можливо, змінив певні пріоритети", – каже завідувач відділення судинної неврології Рівненської ЦМЛ Ігор Черняк.

Проте керівник Ігоря Черняка, директор Рівненської центральної міської лікарні має інше бачення.

"Всі препарати, які є по національному переліку, ми даєм безкоштовно. Ми нікому не ставили в цей… щоб мені хто сказав, що нам не хватає. Тим більше, що ми зараз отримуємо певну спонсорську допомогу рукавичками там, масками. Ми ж можем використати і туди. Ледь не на кожній "планьорці" за цим слідкуєм", – каже директор Рівненської ЦМЛ Євген Кучерук.

Директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко каже, що немає підстав, згідно з якими заклади мали би право не забезпечити пацієнтів ліками з Нацпереліку.

"Це входить в те фінансування, яке надає НСЗУ, і це має лікарня закуповувати самостійно за ці кошти, які вона отримує. Наприкінці року на рахунках усіх лікарень по всій Україні було майже 17 мільярдів гривень. Тобто кошти на те, щоб придбати ватку і шприци, у лікарнях точно були", – зазначає Тетяна Бойко.

Використання коштів. Проблема четверта

В лікарнях скаржаться на нестачу фінансування. Однак станом на кінець грудня 2020-го року в Рівненській міській лікарні залишилися невикористаними понад 5 мільйонів гривень, які НСЗУ оплатила на лікування інсультів. Це ті гроші, які мали спрямувати на забезпечення безоплатного лікування пацієнтів. В закладі кажуть, що просто не встигли використати ці кошти.

А в обласній лікарні так узагалі пролікували у 2020-му році 323 випадки, а прозвітували для НСЗУ лише за 219. Тобто понад 100 випадків інсульту залишилися неоплаченими. А це, за найскромнішими підрахунками – недоотримані лікарнею 2 млн грн: кошти, за які мали би, знову ж таки, забезпечити безоплатне лікування пацієнтів.

В обласній лікарні кажуть, що були збої під час внесення пацієнтів в електронну систему.

Так що ж робити, якщо стикнулись із "безкоштовною" медициною

В НСЗУ радять скаржитися на порушення прав пацієнтів.

"В нас є телефон гарячої лінії 16-77, у нас є сайт, де ви також можете залишити скаргу. А ми будемо розбиратися, що відбулося і чому. Зі свого боку, ми можемо грубим порушникам припинити фінансування, або взагалі розірвати договір на певну послугу, якщо лікарня порушує те, що вона задекларувала при укладанні контракту з нами", – каже директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко.

Однак пацієнтам та їхнім рідним під час лікування, та й пізніше, зазвичай, не до захисту їхніх прав.

Підсумок

Підсумуємо порушення, які трапляються при лікуванні інсультів в рівненських лікарнях:

– діагностують хворобу невчасно, за профінансовану державою діагностику беруть гроші;

– пацієнтам рекомендують купувати ліки з недоведеною ефективністю;

– пацієнтів зобов'язують купувати ліки, оплачені Національною службою охорони здоров’я;

– через різні причини та ймовірну халатність лікарня втрачає мільйони фінансування з бюджету, перекладаючи проблеми на плечі пацієнтів та їхніх родичів.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди