Президент США Дональд Трамп 27 травня спростував повідомлення, що Іран та Оман спільно керуватимуть судноплавством через Ормузьку протоку в межах угоди про завершення війни. Він заявив, що жодна країна не контролюватиме цей маршрут та висловив погрози в бік Оману.
Про це Трамп сказав під час брифінгу після засідання кабінету, повідомила кореспондентка Суспільного.
Трамп зробив цю заяву після того, як іранське державне телебачення повідомило, що отримало неофіційний проєкт угоди. За цим документом комерційне судноплавство через стратегічну протоку нібито мало повернутися до довоєнного рівня протягом місяця, а керувати рухом будуть спільно Іран та Оман. Ця рамкова угода також передбачала зняття американської блокади іранських портів і виведення військ з околиць Ірану.
Трамп сказав, що жодна окрема країна не керуватиме протокою, та висловив погрозу в бік Оману — країни, з якою США десятиліттями підтримують військові та економічні зв'язки.
"Ніхто не буде її контролювати. Це міжнародні води, і Оман поводитиметься так само, як і всі інші, або нам доведеться їх розбомбити. Вони це розуміють, з ними все буде гаразд", — сказав Трамп після засідання кабінету міністрів.
Голова комітету з національної безпеки іранського парламенту Ебрагім Азізі сказав, що "риторика" Трампа не змусить Іран відмовитися від вимог щодо збагачення урану, повноважень над протокою та зняття санкцій.
"Очевидно, що Трамп, шукаючи вихід зі стратегічного глухого кута, чергує погрози із закликами до угоди", — написав Азізі у дописі в соцмережі X.
Білий дім та посольство Оману у Вашингтоні не відповіли на запит про коментар.
Трамп також просив Саудівську Аравію, Катар, Пакистан, Туреччину, Єгипет та Йорданію приєднатися до Авраамових угодУгоди про нормалізацію відносин між Ізраїлем та низкою арабських країн, підписані за першої каденції Трампа у 2020 році у межах домовленості про завершення війни, але ці країни відмовилися. На засіданні кабінету він знову порушив це питання.
"Якщо вони не підпишуть, то, чесно кажучи, не впевнений, що нам варто укладати угоду", — сказав Трамп.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість гарантуванню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що бойові дії між США і Іраном, розпочаті 28 лютого, припинилися. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.
23 травня Дональд Трамп повідомив, що провів переговори з лідерами Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну щодо меморандуму про взаєморозуміння стосовно миру з Іраном. За його словами, сторони значною мірою узгодили угоду, яка серед іншого передбачає відкриття Ормузької протоки.
