Як працює полігон для моніторингу та попередження паводків на Франківщині

Як працює полігон для моніторингу та попередження паводків на Франківщині

Як працює полігон для моніторингу та попередження паводків на Франківщині Дністровське БУВР

Фахівці з Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу створили полігон для моніторингу та попередження паводкової небезпеки. Проте через нестачу обладнання він не працює на повну силу. Про це Суспільному Карпати розповів перший проректор ІФНТУНГ Олег Мандрик.

Мова йде про Дністровський протипаводковий полігон, що розташований у селі Маріямпіль Галицького району. Його створили у 2012 році у межах проєкту "Створення Дністровського інженерно-екологічного навчально-наукового протипаводкового полігону" за один мільйон грантових коштів. Ініціатива перемогла у Всеукраїнському конкурсі проєктів та програм розвитку місцевого самоврядування.

"Ми провели реконструкцію закритої поліклініки в селі Маріямпіль, закупили нове сучасне обладнання, комп’ютерну техніку для створення електронних карт. Таким чином нам вдалося організувати сучасну навчальну базу для студентів, екологів. Зараз в університеті ми готуємо фахівців із спеціальності технологій захисту навколишнього середовища", – розповідає Олег Мандрик.

Після минулорічної повені 15 липня 2020 року за дорученням колишнього голови облдержадміністрації Віталія Федоріва науковці провели семінар під назвою "Прогнозування, попередження та ліквідація наслідків повеней у Прикарпатському регіоні".

"На семінарі було прийнято таку ухвалу, щоб створити центр протипаводкових заходів. Тому за рішенням вченої ради нашого університету в грудні 2020 року був створений центр прогнозування та попередження техногенної гідроекологічної небезпеки Прикарпаття, яку очолює професор Олег Адаменко", – розповів науковець.

Читайте також: На Франківщині внаслідок негоди підтопило декілька подвір'їв

За словами Олега Мандрика, уже в 2021 році науковці кафедри інформаційних технологій і систем під керівництвом професора Леоніда Заміховського в Галичі створили сучасну реальну геоінформаційну автоматизовану систему моніторингу води у річці Дністер. Вона призначена для віддаленого контролю за такими основними метеорологічними параметрами води як температура повітря, температура води, вологість, рівень, швидкість руху повітря.

"Ми навіть встановили там систему відеоспостереження, яка дозволяє реально бачити сучасний стан річки і особливо — підняття рівня води", – ділиться професор.

Проте є певні недоопрацювання. Для того, щоб полігон працював на повну силу, там необхідно встановити автоматизовані пости. На Прикарпатті таких постів є всього 5. За словами Олега Мандрика, ця кількість є недостатньою, щоб повністю відстежувати ситуацію з підняттям рівня води у Дністрі. Науковець додає, що вони з колегами сподіваються на фінансову допомогу з обласного бюджету.

Наразі на стадії розробки залишається обласна регіональна протипаводкова програма. За словами одного з її розробників, начальника Дністровського басейнового управління водних ресурсів Романа Михайлюка, у програмі є пункт, що стосується допомоги Дністровському протипаводковому полігону. Мова йде про здійснення заходів з інформування населення та створення автоматизованої інформаційної системи. В межах цієї програми на Дністрі планують таки встановити додаткові автоматизовані пости: "На Дністрі є 5 приток, необхідно встановити мінімум 15 автоматизованих постів, щоб можна було вчасно реагувати. Один такий пост коштує від 300 000 до 500 000 грн".

Проте Роман Михайлюк зауважує, що все залежатиме від фінансування. Станом на 2021 рік було реалізовано близько 5 % коштів державної протипаводкової програми, і 30 % – обласної.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди