Починаючи з березня 2026 року в Кремлі зростає занепокоєння через витоки конфіденційної інформації та загрозу змови чи спроби державного перевороту. У зв’язку з цим російська влада суттєво посилила заходи особистої безпеки навколо Володимира Путіна.
Про це йдеться у звіті одного з європейських розвідувальних агентств, пише CNN та незалежне російське медіа "Важные истории".
Посилення заходів безпеки навколо Путіна
Згідно зі звітом, після початку повномасштабного вторгнення Путін "проводить тижні у модернізованих бункерах", зокрема в Краснодарському краї неподалік Чорного моря. Також співробітники служби безпеки РФ суттєво скоротили перелік місць, які очільник Кремля регулярно відвідує. Зокрема, він разом із родиною припинив бувати у звичних резиденціях у Московській області та у Валдаї, а поїздки на військові об'єкти, що були регулярними у 2025-му, цьогоріч взагалі не відбуваються.
Окрім цього, всі працівники та відвідувачі Кремля повинні проходити дворівневу перевірку з повним особистим оглядом співробітниками ФСОФедеральна служба охорони — це спецслужба, що входить до системи забезпечення безпеки держави, головним завданням якої є охорона президента РФ, вищих посадових осіб країни та охорона об'єктів у Кремлі.. Тим, хто працює безпосередньо з Путіним, дозволено мати лише телефони без інтернету, а пересуватися — виключно транспортом служби охорони, без права користуватися громадським транспортом. У помешканнях кухарів, фотографів та охоронців встановлено системи відеоспостереження.
Служба контролює та узгоджує всі інформаційні та медійні матеріали за участю Путіна "на підставі секретного президентського указу". ФСО також проводить масштабні перевірки із залученням кінологічних підрозділів, а вздовж Москви-ріки розгорнуто підрозділи для відбиття атак дронів. У деяких районах столиці також почали періодично вимикати зв'язок та інтернет.
Окрім цього, було оновлено внутрішній регламент ФСО, зокрема розширено список осіб, які перебувають під посиленим захистом відомства. До нього додали десятьох високопоставлених генералів, серед яких троє заступників начальника Генерального штабу.
Ризик перевороту
У звіті зазначається, що з березня 2026 року Путін нібито занепокоєний можливими витоками секретних даних та ризиком змови чи спроби перевороту. Зокрема, він проявляє "особливу настороженість" щодо використання дронів для замаху на його життя з боку представників російської політичної еліти.
З ризиком можливої спроби державного перевороту пов’язують Сергія Шойгу — колишнього міністра оборони, який із травня 2024 року обіймає посаду секретаря Ради безпеки РФ та, за даними матеріалу, зберігає значний вплив у військовому керівництві.
"Арешт його колишнього першого заступника Руслана Цалікова 5 березня 2026 року розглядається як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послаблює позиції Шойгу і підвищує ймовірність того, що він сам може стати об'єктом кримінального переслідування", — йдеться у повідомленні.
Зростання напруженості між силовими структурами
Тема фізичної безпеки вищого військового керівництва РФ стало джерелом зростаючої напруженості у силових структурах. Зокрема, після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня минулого року начальник Генштабу Валерій Герасимов запропонував Путіну скликати засідання постійних членів Ради Безпеки. Однак той вирішив обмежитися більш вузькою нарадою.
"Під час цієї зустрічі представники силових структур, так звані силовики, перекладали один на одного відповідальність за недоліки системи забезпечення безпеки, які проявилися у світлі атак українських служб. Підкресливши, що ці атаки викликають страх і дезорганізацію в лавах ЗС РФ. Валерій Герасимов дорікнув своїм колегам зі спецслужб за нездатність передбачити їх. Начальник Генштабу також поскаржився на брак людських ресурсів для фізичного захисту офіцерів у тилу і привернув увагу президента до цього питання", — йдеться у повідомлені.
Директор ФСБ Олександр Бортников виправдовувався, наголошуючи на неможливості системного запобігання відповідним нападам. Він також дорікнув міністру оборони у відсутності в його відомстві спеціального підрозділу для фізичного захисту вищого керівництва — на відміну від інших силових структур.
Своєю чергою, очільник Росгвардії Віктор Золотов, зазначив, що наявні в його розпорядженні ресурси не призначені для захисту офіцерів Міноборони, і нагадав Герасимову рекомендації щодо "оперативної безпеки для офіцерського складу МО, чим викликав гнів начальника Генштабу".
"На завершення цієї напруженої зустрічі Володимир Путін закликав учасників до спокою, запропонувавши змінити формат обговорення. Він зобов'язав учасників зустрічі протягом тижня надіслати йому свої пропозиції щодо вирішення обговорюваних проблем", — йдеться у повідомленні.
