Ексміністра енергетики Германа Галущенка, якого підозрюють у причетності до справи "Мідас" про розкрадання коштів в Енергоатомі, лишили під вартою. Суд відхилив апеляційну скаргу захисту.
Про це повідомляє кореспондент Суспільного.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відхилила скаргу захисту колишнього міністра та залишила рішення суду першої інстанції в силі, тобто тримання під вартою.
Сторона захисту на підтримку своєї апеляційної скарги зазначала, що за час слідства щодо Галущенка було проведено всього чотири слідчі дії — в березні-квітні 2026 року, тобто безпосередньо перед продовженням запобіжного заходу. Також адвокати наголошували, що слідчий суддя не врахував думку захисту про те, що Галущенко, перебуваючи на посаді віцепрезидента Енергоатому, не міг співпрацювати з Миронюком, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, бо звільнився у квітні 2021-го, а Миронюк почав працювати у вересні.
За словами адвоката Галущенка, жодна особа, яка могла б підтвердити участь Галущенка в злочинній організації не була допитана. Також сторона захисту зазначала, що Галущенко не намагався втекти за кордон, а це була планова поїздка до колишньої дружини і дітей.
Окрім помʼякшення запобіжного заходу, адвокати клопотали про зменшення застави з 200 мільйонів до 30 мільйонів гривень.
У відповідь на запитання від судді Галущенко зазначив, що розмір застави є непомірним, бо сума в 30 мільйонів є тією, яку він фактично має, а всі інші відомості про рахунки компаній, в яких він, нібито, фігурує, не є його і там не фігурує його прізвище.
Прокурор зазначив, що на цей час у слідства немає даних про точну суму грошей, яка є у фактичній власності Галущенка.
Відповідаючи на запитання судді, прокурор зазначив, що сума грошей, яка зазначена у матеріалах справи, станом на квітень 2025 року, перебуває на рахунках Швейцарського банку. Також додав, що, на його думку, ці гроші були одержані злочинним шляхом і мають бути повернені в Україну та вилучені на користь держави. Також він зазначив, що САП відправили запити до банку щодо повернення цих коштів, але наразі відповіді не отримали.
Нагадаємо, 15 лютого Галущенка затримали під час спроби перетину кордону. 16 лютого стало відомо, що співробітники НАБУ і САП повідомили експосадовцю про підозру за двома статтями ККУ — "створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній" й "легалізація майна, отриманого незаконним шляхом". Слідство стверджує, що він причетний до операції "Мідас", що стосується розкрадання коштів в Енергоатомі.
17 лютого Вищий антикорупційний суд відправив Галущенка під варту до 15 квітня з можливістю застави у 200 мільйонів гривень. Ексміністр заявив, що незадоволений розміром застави та планує подати апеляцію на рішення суду.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції"Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мають обрати до кінця року.
