Сполучені Штати Америки поінформували Литву та Естонію про можливі затримки з постачанням боєприпасів, придбаних у США, через війну на Близькому Сході.
Про це повідомляють Reuters та Bloomberg.
У Міноборони Литви зазначили, що представники Пентагону поінформували країну щодо можливих затримок постачання боєприпасів, які Литва закупила у США, через конфлікт на Близькому Сході.
"Ми постійно підтримуємо контакт із Пентагоном щодо постачання військового обладнання та боєприпасів, придбаних у США, і керуємося офіційною інформацією, наданою нашими союзниками", – зазначили у відомстві.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал також заявив, що США повідомили Таллінн про проблеми з постачанням зброї своїм партнерам.
"Ми розуміємо аргументи та обставини", – акцентував він і додав, що Естонія перебуває в "тісному контакті" з США та веде переговори щодо шляхів розв’язання цього питання.
Раніше Reuters із посиланням на джерела писало, що кілька країн Європи отримали попередження з боку США про ймовірні затримки постачань замовленої американської зброї – через потреби Штатів поповнювати власні склади в умовах війни на Близькому Сході.
Йдеться про кілька європейських країн, у тому числі у Балтії та Північній Європі.
Частина зброї, про яку йдеться, була закуплена за програмою закордонного продажу зброї (Foreign Military Sales). Серед видів озброєння – боєприпаси наступального та оборонного призначення.
5 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що тривала війна США та Ізраїлю проти Ірану може ще більше зменшити підтримку України у війні проти Росії. Він зауважив, що фокус США вже змістився на війну проти Ірану, а дозвіл Росії продавати нафту вплинув на можливості РФ вести війну проти України.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
11 квітня у пакистанській столиці Ісламабаді пройшли тристоронні переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану. За їх підсумками Венс заявив, що сторонам не вдалося досягти угоди щодо тривалого припинення війни. В іранському МЗС тоді сказали, що цьому завадили розбіжності щодо "двох або трьох ключових питань".
