Українські металургійні компанії заявляють, що через новий прикордонний вуглецевий податок ЄС (СВАМ) європейські клієнти скасовують замовлення на сталь з України. Через це металургійна промисловість вже почала втрачати робочі місця та потужності.
Про це пише POLITICO.
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) — це податок на імпорт товарів з високим вуглецевим слідом. Він набув чинності у січні та зобов’язує імпортерів сплачувати вуглецевий збір за певні промислові товари іноземного виробництва, зокрема сталь. Його мета — поступово відмовити найбільш "брудні" галузі у використання викопного палива, що спричиняє глобальне потепління. Однак українські металургійні гіганти заявляють, що їм потрібне тимчасове звільнення від дії CBAM. Так, генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" — одного з найбільших виробників сталі в Україні — заявив, що CBAM практично миттєво позбавив компанію європейського ринку.
"Щойно клієнти дізналися про додаткове мито у розмірі від 60 до 90 доларів за тонну, вони скасували всі замовлення на перший квартал 2026 року — приблизно 300 тисяч тонн", — сказав Мауро Лонгобардо.
Компанія також зупинила один зі своїх заводів і заявила про втрату щонайменше 3 400 робочих місць через CBAM, оскільки не знайшлося ринків, здатних поглинути експорт, який раніше йшов до країн ЄС. "Метінвест", найбільша гірничо-металургійна компанія України, також повідомляє про труднощі через CBAM.
"ЄС є основним ринком для українських металургів, які працюють у значно гірших умовах, ніж їхні конкуренти. Формально, CBAM має екологічні цілі, але на практиці він також виконує функцію захисту європейського ринку", — йдеться в коментарі представника компанії для POLITICO.
Металургійні гіганти в Європі здебільшого підтримали CBAM, вважаючи, що він ставить їх у рівні умови з іноземними конкурентами, які працюють за слабших екологічних норм і можуть заповнювати ринок дешевшою та більш "брудною" продукцією.
У "Метінвесті"також додали, що ЄС міг би розглянути можливість спрямування потенційних платежів CBAM за українську сталь на спеціальні рахунки, які дозволили б модернізувати українські компанії та водночас підвищити "попит на європейські технології".
Минулого року Україна була одним із найбільших експортерів сталі до ЄС поряд з Індією та Китаєм. Однак у межах CBAM і Системи торгівлі викидами (ETS) європейських виробників стимулюють як до екологізації, так і до продажу продукції всередині ЄС, де діють правила ціноутворення на вуглець.
Металургія є однією з найбільших експортних галузей України — за даними Світового банку, в 2023 році її обсяг становив майже 4 мільярди доларів.
Що відомо про СВАМ
СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism) – це механізм, що покликаний запобігти забрудненню навколишнього середовища вуглецем, шляхом збору податку з імпортерів ЄС за ввезення товарів із вуглецевим слідом.
З 1 січня 2023 року в Україні функціонує система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. А Концепція CBAM для України відображатиме європейську систему торгівлі квотами на викиди парникових газів та водночас закладатиме можливість зменшення суми виплат для імпортерів у разі наявності національного механізму оплати саме за викиди парникових газів.
В Україні вже діє податок на викиди двоокису вуглецю як один з механізмів оплати за викиди парникових газів та активно йде робота над впровадженням національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.
