Австрія відхилила всі запити Вашингтона про надання дозволу на прольоти військової авіації США, пов’язані з операціями в Ірані.
Про це повідомив речник Міністерства оборони Австрії, полковник Міхаель Бауер в коментарі Politico.
"Запити надходили, і їх відхиляли з самого початку. Питання в тому – навіщо взагалі подавати запит нейтральній державі?", – заявив речник Міністерства оборони, полковник Міхаель Бауер.
Він додав, що будь-який такий запит, що стосується країни, яка перебуває у стані війни, відхиляється.
Згідно з австрійським законодавством, кожен іноземний військовий літак має отримати дозвіл на вхід у простір країни, чітко задекларувавши мету польоту. Окремо варто зазначити, що транзит авіатранспорту, пов’язаний із війнами, заборонений актом про нейтралітет ще від 1955 року і цей принцип залишається фундаментом державної політики Австрії. Крім того, як пише Politico, більшість громадян країни виступають проти вступу до НАТО, тому рішення країни не викликало подиву у суспільства.
Австрія стала черговою країною ЄС, що виступила проти очолюваної США кампанії. Раніше аналогічні обмеження запровадила Іспанія, а Італія заборонила американським літакам використовувати базу Сігонелла на Сицилії для місій на Близькому Сході.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент США Дональд Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. За його словами, він ухвалив це рішення на прохання іранського уряду, а переговори тривають.
