Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ЄСПЛ відхилив чотири скарги у справі Boyarov and Others v. Ukraine щодо блокування в Україні російських інтернет-ресурсів.
Про це повідомили пресслужба Мін'юсту та уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
Справа стосується санкцій РНБО, введених у дію експрезидентом України Петром Порошенком 15 травня 2017 року, що передбачали заборону доступу до соцмереж "ВКонтакте" та "Однокласники", а також до інтернет-порталу "Яндекс" і поштового сервісу Mail.ru.
Так, четверо заявників, які є користувачами цих платформ, оскаржували таке блокування за двома статтями Європейської конвенції з прав людини: втручання у свободу вираження поглядів (ст. 10 ЄКПЛ) та право на повагу до сімейного та приватного життя (ст. 8 ЄКПЛ).
ЄСПЛ розглянув ці скарги та дійшов висновку, що вони не довели наявності безпосереднього та суттєвого порушення їхніх прав.
Обмеження щодо цих інтернет-компаній з РФ передбачали припинення надання телекомунікаційних послуг відповідним фірмам та обмеження доступу до їхніх ресурсів з території України. За матеріалами справи відомо, "ВКонтакте", "Однокласники", "Яндекс" і Mail.ru використовувалися як інструменти інформаційного впливу та збору даних під час війни РФ проти України.
Зокрема, на платформах "ВКонтакте" та "Однокласники" зафіксували понад 870 антиукраїнських спільнот із загальною аудиторією близько 9,5 мільйона користувачів. Там поширювалися матеріали пропагандистського характеру, а також публікувалася інформація про розташування підрозділів ЗСУ. Адміністрації сервісів систематично ігнорувала запити української влади на видалення незаконного контенту.
ЄСПЛ звернув увагу на контекст збройного конфлікту, який триває з 2014 року, та визнав його "важливим фактором" для оцінки дій держави.
У рішенні суду вказано, "ВКонтакте", "Однокласники" контролюють структури, пов’язані з російськими держкомпаніями. Це, на думку ЄСПЛ, є важливим елементом для оцінки ризиків інформаційної безпеки. Суд також оцінив аргумент заявників про раптове запровадження обмежень.
Водночас ЄСПЛ визнав, що санкції проти платформ були запроваджені без перехідного періоду. Втім, зазначається, що рішення влади України ухвалювалось в умовах, де "швидкість реагування держави може бути необхідною для захисту безпеки".
Окрім того, суд зазначив, що обмеження були спрямовані не проти користувачів, а проти конкретних юридичних осіб — власників платформ, та звернув увагу, що користувачі зберігали можливість використовувати інші цифрові сервіси для спілкування та поширення інформації (Facebook, Gmail та інші).
Окремо зазначено, що доступ до заблокованих ресурсів технічно залишався можливим через використання VPN-сервісів, а один із заявників у справі продовжував користуватися платформами саме в такий спосіб.
"Суд сформулював важливу принципову позицію: всюдисущість соціальних мереж та їхня глибока вкоріненість у сучасне життя не означають, що втрата доступу до деяких із них автоматично надає людині статус жертви порушення свободи вираження. Заявник має довести конкретний, суттєвий і задокументований вплив на свою здатність отримувати або поширювати інформацію", — прокоментувала Сокоренко.
Таким чином, це рішення ЄСПЛ підтверджує право держави застосовувати обмежувальні заходи щодо цифрових платформ, якщо вони пов’язані із загрозами національній безпеці. Водночас суд підкреслив, що пропорційність таких заходів оцінюється з урахуванням "конкретного контексту".
